www.kinto.com
”крањнська –усский ћапа сайту   

Ќѕ‘ у «ћ≤

    
контактн≥ телефони
044 246-7350
044 246-7434



  ѕ≥дписка на новини:



ѕенс≥йн≥ ≥нтриги

ѕенс≥йн≥ ≥нтриги

ѕенс≥йн≥ проблеми стосуютьс€ вс≥х, ≥ не т≥льки пенс≥онер≥в

 ожен роботодавець платить обовТ€зков≥ внески в ѕенс≥йний фонд за кожного працюючого. Ѕ≥льше дванадц€ти м≥льйон≥в людей поважному в≥ку отримують пенс≥ю. якщо ж особа не працюЇ, а наприклад, вчитьс€, то р≥вень ф≥нансуванн€ осв≥ти, €к ≥ р≥вень житт€ людини, все р≥вно залежать в≥д стану державних ф≥нанс≥в, €кий т≥сно повТ€заний ≥з станом пенс≥йноњ системи. «агальн≥ видатки на виплату пенс≥њ цього року передбачен≥ у сум≥ 256 млрд. грн.., в тому числ≥ за рахунок держбюджету 145 млрд. грн.., що в рази б≥льше, н≥ж будь €ка видаткова статт€ держбюджету, включно ≥з обороною та нац≥ональною безпекою.

—аме тому пенс≥йн≥ питанн€, €к≥ комплексно зач≥пають вс≥ сфери сусп≥льного житт€, в≥днос€тьс€ €к до найскладн≥ших, так ≥ до найуразлив≥ших. ¬они викликають резонансн≥ дискус≥њ, гучн≥ за€ви пол≥тик≥в, ≥нтриги, кулуарн≥ домовленост≥, громадськ≥ протести та демонстрац≥њ €к в п≥дтримку, так ≥ проти пенс≥йних зм≥н.

”крањна Ц не вин€ток ≥, особливо, сьогодн≥.

ѕочаток

‘актично ми продовжуЇмо послуговуватис€ пенс≥йною системою (ѕ—), основи €коњ були закладен≥ у 1889 роц≥ в Ќ≥меччин≥ канцлером ќтто фон Ѕ≥смарком та через 70 рок≥в скоп≥йован≥ рад€нським кер≥вництвом у часи ”–—– (у 1956 роц≥ в —–—– уперше було введено пенс≥ю дл€ роб≥тник≥в та службовц≥в, а в 1964-му Ц дл€ колгоспник≥в).

÷€ ѕ— називаЇтьс€ —ол≥дарною ≥ њњ суть у тому, що вс≥ нин≥ працююч≥ сплачують обовТ€зков≥ внески в Їдиний державний пенс≥йний фонд, де грош≥ накопичуютьс€ ≥ в≥дразу ж у вигл€д≥ пенс≥й виплачуютьс€ тим, хто вже знаходитьс€ у поважному в≥ц≥. —истема непогано функц≥онувала, доки к≥льк≥сть працюючих була великою, а пенс≥онер≥в Ц незначною.

“а в 1980Ц1990-х роках ситуац≥€ в ”крањн≥ кардинально зм≥нилас€: завершивс€ демограф≥чний перех≥д до с≥мТњ з 1Ц2 д≥тьми; зросли тривал≥сть житт€ й к≥льк≥сть пенс≥онер≥в; зменшилас€ чисельн≥сть працюючих.

ѕотр≥бн≥ були зм≥ни ≥ в систем≥ пенс≥йному забезпечен≥. ” 1998 роц≥ указом ѕрезидента Ђѕро основн≥ напр€мки реформуванн€ пенс≥йного забезпеченн€ в ”крањн≥ї розпочалас€ пенс≥йна реформа (ѕ–).

«а прикладом ≥нших крањн було розроблено ≥ у 2004 роц≥ законодавчо проголошено трир≥вневу пенс≥йну систему у склад≥ —ол≥дарноњ система пенс≥йного страхуванн€ (перший р≥вень), Ќакопичувальноњ системи загальнообовТ€зкового державного пенс≥йного страхуванн€ (другий) та Ќакопичувальноњ системи добров≥льного недержавного пенс≥йного забезпеченн€ (трет≥й р≥вень). ÷е стало першим етапом ѕ– на €кому було внесено багато новац≥й у —ол≥дарну систему та започатковано трет≥й р≥вень ѕ— - недержавне пенс≥йне забезпеченн€. Ќаступним етапом мало бути запровадженн€ другого, активний розвиток третього р≥вн≥в ѕ—, продовженн€ комплексних зм≥н в першому р≥вн≥, а з тим ≥ вир≥шенн€ проблеми достойного пенс≥йного забезпеченн€ громад€н, справедливоњ ѕ—, л≥кв≥дац≥€ деф≥циту ѕенс≥йного фонду, створенн€ потужного нац≥онального ≥нвестора з довготерм≥новими ≥нвестиц≥€ми, €кими Ї приватн≥ кошти громад€н накопичувальноњ ѕ—.

ѕрофанац≥€

“а з часом пенс≥йна реформа перетворилас€ на профанац≥ю: зм≥ни першого р≥вн€ звелис€ лише до Ђзакручуванн€ гайокї вс≥м ≥ всюди ≥ безк≥нечних розмов про п≥двищенн€ чи не п≥двищенн€ пенс≥йного в≥ку. ƒругий р≥вень Ц загальнообовТ€зкову накопичувальну систему Ц планувалос€ ввести ще в 2007 роц≥, пот≥м у 2009-му, в 2011-му, 2012, 2013-му, 2016-му, але так ≥ не було введено Ц все Ђне на час≥ї.

Ќараз≥ функц≥онують перший ≥ трет≥й р≥вн≥ ѕ—, другий Цв≥дсутн≥й, хоча основн≥ засади його роботи завд€ки зусилл€м громадськост≥ та небайдужих фах≥вц≥в закр≥плен≥ у законах ”крањни. –еформа першого р≥вн€ так ≥ не завершена, трет≥й р≥вень без п≥дтримки держави та в≥дсутност≥ другого р≥вн€ розвиваЇтьс€ дуже пов≥льно.

як ≥ в ≥нших сферах сусп≥льного житт€, в реформ≥ пенс≥йного забезпеченн€ у 2004Ц2014 роках на тл≥ махрового попул≥зму мали м≥сце звол≥канн€ ≥ саботаж. “ому за час другого етапу Ђреформиї пенс≥йна ситуац≥€ в крањн≥ лише пог≥ршилас€: пенс≥йн≥ видатки виросли до 16% ¬¬ѕ (2014р.), що стало найб≥льшим показником у ™вроп≥, при тому що р≥вень пенс≥й залишавс€ одним ≥з найменших (в 2015 роц≥ середн≥й розм≥р призначеноњ пенс≥њ в доларову екв≥валент≥ склав 72,4 дол. в м≥с€ць). ѕенс≥йна система стала не т≥льки неефективною ≥ обт€жливою дл€ сусп≥льства, а й фактором загрози соц≥альн≥й стаб≥льност≥ та нац≥ональн≥й безпец≥ крањни.

“рет€ спроба

ѕ≥сл€ пад≥нн€ клептократичного режиму януковича та проведенн€ парламентських вибор≥в, в ”р€д≥ у сп≥впрац≥ з громадськ≥стю розпочалась робота з п≥дготовки нового пакету пенс≥йного законодавства. ¬ к≥нц≥ кв≥тн€ 2015 року  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в вн≥с до ¬ерховноњ –ади(¬–) проект закону, €кий мав знаменувати собою продовженн€ пенс≥йноњ реформи (проект 2767).

ѕрийн€тт€м закону мало бути завершене розпочате в 2004 роц≥ формуванн€ ≥нституц≥йних компонент≥в трир≥вневоњ пенс≥йноњ системи та зд≥йснено перех≥д до Їдиних принцип≥в нарахуванн€ пенс≥й в —ол≥дарн≥й систем≥. ѕередбачалось, що проект буде нев≥дкладно розгл€нуто парламентом. ¬ласне й ≥накше не могло бути, бо на необх≥дност≥ продовженн€ пенс≥йноњ реформи наголошувалось ≥ в парламентськ≥й  оал≥ц≥йн≥й ”год≥, ≥ в ўор≥чному посланн≥ ѕрезидента ”крањни ≥ в ѕрограм≥ д≥й ”р€ду. ј трохи згодом ще й у двох р≥шенн€х Ќац≥ональноњ ради реформ, прийн€тих п≥д головуванн€м ѕрезидента та у присутност≥ ѕремТЇр-м≥н≥стра та √олови ¬– ”крањни.

ќднак, €к не дивно, передбаченого цими Ђвисокими р≥шенн€миї продовженн€ пенс≥йноњ реформи не в≥дбулос€.

«а р≥к що минув, пенс≥йний законопроект нав≥ть не було внесено на сес≥ю ¬ерховноњ –ади. ѕричиною такого потужного його блокуванн€ були €к традиц≥йний Ђпенс≥йний попул≥змї та ≥нтриги, так ≥ не розум≥нн€ частиною народних депутат≥в важливост≥ пенс≥йноњ реформи дл€ сусп≥льства, держави та економ≥ки.

як насл≥док, пенс≥йна реформа, €к ≥ це було ≥ ран≥ше, так би мовити Ђпри злочинних режимахї, в 2015 - 2016 роках знову зупинилас€. «рештою в к≥нц≥ кв≥тн€ цього року новостворений ”р€д в≥дкликав з ¬– проект закону про пенс≥йну реформу.

Ќова спроба нового ”р€ду

≤ ось - нова спроба, тепер вже нового ”р€ду.

”р€д ¬олодимира √ройсмана двадц€ть дн≥в тому вн≥с до ¬ерховноњ –ади проект закону Ђѕро внесенн€ зм≥н до де€ких законодавчих акт≥в ”крањни щодо запровадженн€ накопичувальноњ системи загальнообовТ€зкового державного пенс≥йного страхуванн€ та Їдиних принцип≥в нарахуванн€ пенс≥йї (проект 4608).

¬ ньому враховано зм≥ни, що сталис€ в сусп≥льств≥ за р≥к ≥з часу поданн€ попереднього проекту, а також пропозиц≥њ, що над≥йшли до проекту в≥д громадськост≥, фах≥вц≥в, народних депутат≥в.

ўо чекаЇ украњнц≥в у раз≥ прийн€тт€ цього законопроекту?

Ќасамперед, нас чекаЇ справд≥ ≥нша, трир≥внева, значно краща, сучасн≥ша та б≥льш ефективна пенс≥йна система, €ка дозволить ≥з часом вир≥шити питанн€ достойного пенс≥йного забезпеченн€ громад€н та стане одним ≥з фактором економ≥чного зростанн€ крањни.

ѕодивимось, €к працюватиме кожен ≥з трьох р≥вн≥в новоњ ѕ—.

—ол≥дарна система

¬ —ол≥дарн≥й складов≥й пенс≥йноњ системи передбачено повн≥стю л≥кв≥дувати спецпенс≥њ. ѕенс≥€ вс≥м громад€нам, незалежно в≥д того, ким ≥ де вони працювали та €кий статус мали, ≥з дос€гненн€м ними пенс≥йного в≥ку буде нараховуватис€ за Їдиним законом, за Їдиними правилами.

÷е стосуЇтьс€ ≥ депутат≥в, ≥ судд≥в, ≥ прокурор≥в, ≥ державних службовц≥в, ≥ Ђпростихї прац≥вник≥в. як приклад, цитата ≥з проекту 4608: Ђѕенс≥йне забезпеченн€ член≥в  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни (а також народних депутат≥в, судд≥в, прокурор≥в, дипломат≥в, державних службовц≥в, ≥нших - ¬ћ) зд≥йснюЇтьс€ в≥дпов≥дно до «акону ”крањни Ђѕро систему пенс≥йного забезпеченн€ та загальнообовТ€зкове державне пенс≥йне страхуванн€ї.

ѕринцип нарахуванн€ пенс≥њ в —ол≥дарн≥й систем≥ буде один дл€ вс≥х: дл€ розрахунку беретьс€ зароб≥тна плата, з €коњ сплачувалис€ внески до ѕенс≥йного фонду ≥ загальний стаж роботи особи.

«аконодавчо встановлено також максимальний (10 м≥н≥мальних) та м≥н≥мальний (встановлюЇтьс€ ¬– на кожен р≥к разом ≥з затвердженн€м держбюджету, ≥з 1 травн€ складаЇ 1130 грн.) р≥вень пенс≥й.

ƒе€ким вразливим категор≥€м громад€н, таким €к чорнобильц≥, д≥ти в≥йни, ≥нвал≥ди в≥йни, матер≥, що народили пТ€теро ≥ б≥льше д≥тей, а також особам, €к≥ мають особлив≥ заслуги перед ”крањною, будуть встановлюватис€ надбавки до пенс≥њ ≥з —ол≥дарноњ системи.

“а, по-перше, ц≥ надбавки не Ї великими, бо встановлюютьс€ у розм≥р≥ в≥д 10 до 30 ≥ максимум 40 в≥дсотк≥в прожиткового м≥н≥муму. ј по-друге, вони будуть виплачуватис€ ≥з держбюджету, що не впливатиме на баланс ѕенс≥йного фонду, €кий сьогодн≥ Ї деф≥цитним, а отже ≥ на пенс≥њ ≥ншим категор≥€м. ј по-третЇ, згадан≥ категор≥њ громад€н Ї мало чисельними; ск≥льки у нас, наприклад, матер≥в, €к≥ народили пТ€ть ≥ б≥льше д≥тей, чи √ероњв ”крањни? Ќебагато.

ƒругий р≥вень

Ќакопичувальна система загальнообовТ€зкового державного пенс≥йного страхуванн€ - другий р≥вень пенс≥йноњ системи Ц у раз≥ прийн€тт€ закону почне д≥€ти ≥з другоњ половини 2017 року.

≤з њњ запровадженн€м вс≥м працюючим громад€нам, в≥ком до 50 рок≥в, за њх вибором в спец≥ально створеному державному Ќакопичувальному фонд≥ або в обраному особою недержавному пенс≥йному фонд≥ (Ќѕ‘) будуть в≥дкрит≥ ≥ндив≥дуальн≥ накопичувальн≥ пенс≥йн≥ рахунки. Ќа ц≥ рахунки щом≥с€чно в обовТ€зковому пор€дку будуть надходити грош≥, €к≥ на користь працюючих громад€н сплачуватимуть њх роботодавц≥: в 2017 роц≥ в розм≥р≥ 2% в≥д нарахованоњ прац≥внику зарплати, ≥з зб≥льшенн€м щор≥чно на 1%, до 5% у 2020 ≥ в наступних роках.

÷≥ грош≥ ≥з моменту њх зарахуванн€ стають приватною власн≥стю громад€н ≥з правом њх успадкуванн€. ¬они Ї джерелом дл€ майбутньоњ (другоњ) пенс≥њ особи, €ку вона отримуватиме ≥з Ќакопичувальноњ системи загальнообовТ€зкового державного пенс≥йного страхуванн€. ƒл€ над≥йного збереженн€ та примноженн€, пенс≥йн≥ кошти другого р≥вн€ будуть ≥нвестуватис€ в найкращ≥, строго визначен≥ законом класи актив≥в.

≤з введенн€м в д≥ю другого р≥вн€ пенс≥йноњ системи громад€ни старш≥ 50 рок≥в, а точн≥ше, €к це сказано в проект≥ «акону, особи €ким залишилось до пенс≥њ 10 ≥ менше рок≥в, мають право добров≥льно за рахунок власних кошт≥в та використовуючи дл€ цього встановлен≥ законом податков≥ п≥льги, накопичувати на власну користь грош≥ на ≥ндив≥дуальному рахунку в пенс≥йн≥й систем≥ другого р≥вн€.

ѕрофес≥йна пенс≥йна система

ѕрофес≥йна пенс≥йна система, принципово нова дл€ крањни, створюЇтьс€ у склад≥ другого р≥вн€ пенс≥йноњ системи.

 оротко про њњ суть.

„астин≥ наших сп≥вв≥тчизник≥в доводитьс€ працювати на роботах з шк≥дливими ≥ важкими умовами прац≥. ѓх робоч≥ м≥сц€ знаход€тьс€ в так званих —писку є1 ≥ є2 виробництв, роб≥т, профес≥й, посад, зайн€т≥сть на €ких даЇ право виходу на пенс≥ю ран≥ше встановленого законом пенс≥йного в≥ку. ≤нш≥ працюють в умовах, €к≥ теж негативно впливають на здоровТ€ людини. ÷е, наприклад, роб≥тники локомотивних бригад, вод≥њ м≥ського пасажирського транспорту, роб≥тники, майстри зайн€т≥ на л≥созагот≥вл€х ≥ л≥сосплав≥, плавсклад морського та р≥чкового флоту, бортпров≥дники, ж≥нки, €к≥ працюють трактористами Ц машин≥стами, роб≥тниц≥ текстильних виробництв та ≥нш≥ за перел≥ком роб≥т ≥ профес≥й, встановлених ”р€дом, €кий також даЇ право виходу на пенс≥ю ран≥ше встановленого пенс≥йного в≥ку.

ƒл€ таких прац≥вник≥в в рамках профес≥йноњ пенс≥йноњ системи, аналог≥чно того €к це робитьс€ дл€ обовТ€зковоњ накопичувальноњ системи, в≥дкриваютьс€ ≥ндив≥дуальн≥ профес≥йн≥ пенс≥йн≥ рахунки.

Ќа ц≥ рахунки роботодавц≥, в в≥данн≥ €ких знаход€тьс€ робоч≥ м≥сц€, де працюють згадан≥ категор≥њ прац≥вник≥в, щом≥с€чно в обовТ€зковому пор€дку будуть сплачувати певний, встановлений законом плат≥ж у вигл€д≥ в≥дсотка до нарахованоњ прац≥внику зарплати (в≥д 15% до 7%). ¬арто зазначити, що роботодавц≥ ≥ сьогодн≥ сплачують так≥ внески, але не на ≥ндив≥дуальн≥ рахунки громад€н, а в Ђзагальний котелї ѕенс≥йного фонду. ¬≥дсоток залежить в≥д категор≥њ робочого м≥сц€ за принципом Ђчим воно г≥рше, тим б≥льше роботодавцю треба платитиї. “аким чином дл€ тих, кого це стосуЇтьс€, створюЇтьс€ трет€ њх пенс≥€ Ц ≥з профес≥йноњ накопичувальноњ ѕ—.

™ ще дв≥ категор≥њ громад€н, майбутн≥х учасник≥в ц≥Їњ системи. ÷е прац≥вники осв≥ти, охорони здоровТ€ та соц≥ального забезпеченн€ за перел≥ком, затвердженим ”р€дом, а також державн≥ службовц≥ та особи, прир≥вн€н≥ до них.

ѕринципи формуванн€ профес≥йноњ складовоњ њх пенс≥њ аналог≥чн≥ попередн≥м, Їдина в≥дм≥нн≥сть Ц значно менший в≥дсоток профес≥йного платежу (дл€ держслужбовц≥в Ц 2,5%). ¬одночас мотиви, за €кими ц≥ категор≥њ внесен≥ до профес≥йноњ системи Ц ≥нш≥. ÷е спроба роботодавц€, €ким тут виступаЇ у б≥льшост≥ випадк≥в держава, створити б≥льш стаб≥льн≥ умови прац≥, н≥ж в ≥нших сусп≥льних секторах, що власне ≥ зрозум≥ло, в тому числ≥ за прикладом ≥нших крањн, де ц€ система давно працюЇ.

“рет≥й р≥вень

—истема недержавного пенс≥йного забезпеченн€ (трет≥й р≥вень пенс≥йноњ системи) представлена в ”крањн≥ ринком послуг недержавних пенс≥йних фонд≥в (Ќѕ‘), внески до €ких добров≥льно сплачуютьс€ роботодавц€ми або самими громад€нами Ц учасниками Ќѕ‘ ≥з використанн€м системи податкових п≥льг.

≤з прийн€тт€м законопроекту 4608 трет≥й р≥вень ѕ— чекаЇ активний розвиток, оск≥льки тепер украњнц≥-учасники другого (обовТ€зкового) р≥вн€ накопичувальноњ ѕ—, а це абсолютна б≥льш≥сть працюючих, матимуть можлив≥сть добров≥льно обрати дл€ особистого пенс≥йного накопичувального рахунку будь €кий Ќѕ‘, що маЇ л≥ценз≥ю дл€ роботи на другому р≥вн≥. ј це потребуЇ б≥льшоњ ≥нформац≥њ про роботу цього р≥вн€.

–инок послуг недержавних пенс≥йних фонд≥в почав д≥€ти у 2005 роц≥ п≥сл€ прийн€тт€ закону про недержавне пенс≥йне забезпеченн€. “ут функц≥онують Ќѕ‘ та профес≥йн≥ компан≥њ, €к≥ надають њм послуги: адм≥н≥стратори недержавних пенс≥йних фонд≥в, компан≥њ з управл≥нн€ активами, а також банки, €к≥ збер≥гають активи Ќѕ‘. ¬ибираючи Ќѕ‘ треба звертати увагу, €к≥ компан≥њ та банк надають йому профес≥йн≥ послуги.

Ќа початок 2016-го в ”крањн≥ було зареЇстровано 72 Ќѕ‘, зокрема 61 в≥дкритих (њхн≥м учасником чи вкладником може стати будь-€ка юридична чи ф≥зична особа), 6 корпоративних (створених юридичною особою дл€ забезпеченн€ додатковою пенс≥Їю своњх прац≥вник≥в), пТ€ть профес≥йних (створених профсп≥лками чи њхн≥ми обТЇднанн€ми дл€ своњх член≥в). Ќа цю ж дату д≥€ло 23 адм≥н≥стратори недержавних пенс≥йних фонд≥в, €к≥ надають профес≥йн≥ послуги Ќѕ‘.

 ≥льк≥сть учасник≥в Ќѕ‘, тобто громад€н, €к≥ уклали пенс≥йн≥ контракти з фондами та Ї майбутн≥ми пенс≥онерами Ќѕ‘, на початок 2016-го Ц 837 тис. ос≥б.

јктиви недержавних пенс≥йних фонд≥в на 1 с≥чн€ 2016 року склали б≥л€ 2 млрд. грн. ≤з 61 в≥дкритих Ќѕ‘, тринадц€ть мають чист≥ активи б≥льш≥ за 20 млн. грн. (цифра, €ка пор€д ≥з ≥ншими вимогами, даЇ право Ќѕ‘ в≥дкривати пенс≥йн≥ рахунки громад€н дл€ другого р≥вн€ ѕ—). ўе чотири Ќѕ‘ наближаютьс€ до ц≥Їњ цифри (таблиц€). —еред корпоративних найб≥льш≥ фонди:  Ќѕ‘ Ќац≥онального банку з активами б≥льше 1 млрд. грн.., корпоративний фонд ”крекс≥мбанку 137 млн.,  Ќѕ‘ Ђ—т≥ролї (5 млн.) —еред профес≥йних найб≥льш≥: ѕЌѕ‘ профсп≥лки енергетик≥в(81 млн.), ѕЌѕ‘ профсп≥лки зал≥зничник≥в Ђћаг≥стральї (24 млн. грн.).

ƒл€ захисту в≥д втрат, збереженн€ та примноженн€ активи Ќѕ‘ розм≥щуютьс€ (≥нвестуютьс€) у р≥зн≥ ф≥нансов≥ ≥нструменти. Ќа початок 2016 року активи Ќѕ‘ були ≥нвестован≥ в державн≥ та корпоративн≥ обл≥гац≥њ, в акц≥њ украњнських ем≥тент≥в, в грошов≥ кошти, розм≥щен≥ на депозитах банк≥вських рахунках, в банк≥вськ≥ метали, обТЇкти нерухомост≥.

Ќайб≥льш≥ в≥дкрит≥ недержавн≥ пенс≥йн≥ фонди ”крањни, за варт≥стю чистих актив≥в, на 1 с≥чн€ 2016 року, тис€ч грн..

ћайбутн≥й стан недержавного пенс≥йного забезпеченн€ в ”крањн≥ перебуваЇ у пр€м≥й залежност≥ в≥д запровадженн€м другого р≥вн€ пенс≥йноњ системи.

јльтернативний законопроект  ом≥тету ¬–

“а пенс≥йн≥ питанн€ не були б пенс≥йними, €кби навколо них не було ≥нтриг. ≤ вони Ї, та й не маленьк≥.

¬ останн≥й день, коли зг≥дно –егламенту ¬–, субТЇкти законодавчоњ ≥н≥ц≥ативи мали право вносити законопроекти, у ¬– було зареЇстровано €к альтернативний законопроект 4608-1, авторами €кого Ї група народних депутат≥в на чол≥ ≥з головою  ом≥тету ¬– ≥з соц≥альноњ пол≥тики Ћюдмилою ƒенисовою.

¬ласне, проект 4608-1 не Ї альтернативним, а скор≥ше доповнюючим. ¬≥н пропонуЇ вир≥шити к≥лька важливих питань, €к≥ Ђвипалиї з ”р€дового проекту. ѕерше Ц врегулюванн€ правовоњ кол≥з≥њ, що виникла 1 березн€ 2015 ≥ д≥€ла до 1 червн€ 2015 року стосовно тих, хто мав право на п≥льги в рамках спец≥альних пенс≥й у звТ€зку ≥з прийн€тт€м незбалансованого законодавчого акту. (при прийн€тт≥ нових закон≥в не допускаЇтьс€ звуженн€ зм≥сту та обс€гу ≥снуючих прав ≥ свобод громад€н, встановлених  онституц≥Їю ”крањни). “ак≥ громад€ни, €ки виходили на пенс≥ю в ц≥ три м≥с€ц≥ зможуть тепер вибрати або спецпенс≥ю, або звичайну пенс≥ю, а не звертатис€ до —уду, що практикуЇтьс€ сьогодн≥. ўо стосуЇтьс€ пенс≥йне забезпеченн€ державних службовц≥в, народних депутат≥в, судд≥в, прокурор≥в та ≥нших категор≥й, то цей законопроект, €к ≥ ”р€довий, передбачаЇ зд≥йснювати його на загальних засадах в≥дпов≥дно до «акону ”крањни Ђѕро загальнообовТ€зкове державне пенс≥йне страхуванн€ї.

ƒруге, що пропонуЇтьс€, це в≥дновленн€ механ≥зму осучасненн€ пенс≥й, €ке було призупинено в 2014 роц≥ Ђзадл€ запоб≥ганн€ ф≥нансовоњ кризиї, тобто в≥дновленн€ ≥ндексац≥њ пенс≥й дл€ вс≥х категор≥й громад€н, оск≥льки, на думку автор≥в законопроекту економ≥чн≥ умови дл€ цього вже Ї, з чим важко не погодитись.

ƒепутатським, €к ≥ ”р€довим проектом передбачено також запровадженн€ другого р≥вн€ ѕ— ≥з 1 липн€ 2017 року, хоча питанн€ запровадженн€ профес≥йноњ накопичувальноњ ѕ—, €к ≥ джерела внеск≥в до ѕ— тут не знайшли в≥дображенн€, йдетьс€ лише про Ђдорученн€ ”р€ду щодо проведенн€ низки заход≥в з його реал≥зац≥њї, що теж правильно.

«агалом депутатський законопроект доповнюЇ ”р€довий, його положенн€ мали б бути врахован≥ при п≥дготовц≥ ”р€дового проекту до другого читанн€.

—в≥товий досв≥д

ѕенс≥йна реформа в крањнах ™вропи ≥ св≥ту, що знаменувала собою створенн€ накопичувальних ѕ— та перех≥д до трир≥вневих моделей, розпочалас€ не так давно. ќднак за досить короткий час розвиненим крањнам вдалос€ вир≥шити питанн€ достойного пенс≥йного забезпеченн€ громад€н. «вичайно, велик≥ пенс≥њ отримують не вс≥, а т≥льки т≥, хто накопичував соб≥ на стар≥сть в недержавних пенс≥йних фондах та в пенс≥йних програмах, м≥н≥мальн≥ та пенс≥њ ≥з —ол≥дарноњ системи суттЇво менш≥.

ќдночасно сусп≥льствам, €к≥ зд≥йснили пенс≥йн≥ реформи та створили накопичувальн≥ р≥вн≥ своњх пенс≥йних систем, вдалось акумулювати величезн≥ довгостроков≥ ≥нвестиц≥йн≥ ресурси, €к≥ активно працюють на економ≥ки цих крањн.

—в≥тов≥ пенс≥йн≥ активи накопичувальних фонд≥в 16 найб≥льших ринк≥в св≥ту за останн≥ 10 рок≥в зб≥льшились майже вдвоЇ ≥ на початок 2016-го склали $35,3 трлн. “ака г≥гантська цифра в≥дпов≥даЇ 80% сукупного ¬¬ѕ цих крањн.

ѕров≥дну роль на глобальному пенс≥йному ринку в≥д≥граЇ —Ўј: на початок 2016 року обс€г пенс≥йних актив≥в у —получених Ўтатах становив майже $22 трлн. ƒо пТ€т≥рки л≥дер≥в також вход€ть ¬елика Ѕритан≥€ ($3,2 трлн), япон≥€ ($2,7 трлн), јвстрал≥€ ($1,5 трлн),  анада ($1,5 трлн).

¬супереч криз≥ позитивна динам≥ка зростанн€ пенс≥йних актив≥в спостер≥галас€ прот€гом усього останнього дес€тир≥чч€. “ак, за пер≥од з 2005 по 2015 рр. середньор≥чн≥ темпи зростанн€ актив≥в найб≥льших пенс≥йних ринк≥в св≥ту становили 5,1 %, а прот€гом докризових 2002Ц2007 рок≥в Ц 12 %. ѕри цьому найвищ≥ середн≥ темпи приросту актив≥в пенс≥йних фонд≥в забезпечили Ђнов≥ гравц≥ї - Ѕразил≥€ Ц 20,4 %, јвстрал≥€ Ц 18,2 % та √онконг Ц 14,4 %.

“аким чином, чутки про кризовий стан та неплатоспроможн≥сть св≥товоњ пенс≥йноњ системи не в≥дпов≥дають д≥йсност≥: вона усп≥шно подолала ф≥нансову кризу ≥ активно розвиваЇтьс€.

—оц≥альний та економ≥чний ефект пенс≥йноњ реформи

√ромадська думка та пол≥тикум ”крањни сприймають продовженн€ пенс≥йноњ реформи б≥льше, €к крок соц≥альний, що пол€гаЇ у запровадженн≥ зм≥н до —ол≥дарноњ системи та створенн≥ другоњ (з обовТ€зковоњ Ќ—) ≥ третьоњ (≥з Ќѕ‘) пенс≥њ громад€нам, €к фактор соц≥альноњ стаб≥льност≥ ≥ впевненост≥ людини в завтрашньому дн≥.

÷е правда, але не вс€. ¬важливим позитивним насл≥дком пенс≥йноњ реформи Ї ≥ сьогодн≥шн≥й реальний ф≥нансово - економ≥чний ефект, а не т≥льки майбутн≥й соц≥альний.

‘актично кошти накопичувальноњ пенс≥йноњ системи (Ќ—) Ц це Їдине довгострокове (на 5-10-20-30 ≥ б≥льше рок≥в) джерело нац≥ональних, внутр≥шн≥х ≥нвестиц≥йних ресурс≥в дл€ розвитку економ≥ки, п≥дприЇмств реального сектору, ф≥нансуванн€ державного бюджету, €кого немаЇ сьогодн≥, ≥ власне, не буде й завтра, н≥ у держави, н≥ у комерц≥йних банк≥в, н≥ у страхових компан≥й, н≥ в ≥нвестиц≥йних фонд≥в.

¬ сфер≥ державних ф≥нанс≥в - це створенн€ стаб≥льного довгострокового джерела реф≥нансуванн€ державного боргу. «г≥дно ≥з законодавством до 50% вартост≥ вс≥х актив≥в Ќ— можуть бути розм≥щен≥ в державн≥ ц≥нн≥ папери. ÷е внутр≥шнЇ джерело забезпечить суттЇве зменшенн€ залежност≥ держави в≥д зовн≥шнього кредитуванн€.

”часть у Ќ— зб≥льшуЇ зац≥кавлен≥сть прац≥вника у формуванн≥ особистих пенс≥йних накопичень, €к≥ Ї њхньою власн≥стю ≥з правом успадкуванн€, створюЇ додаткова мотивац≥ю до оф≥ц≥йного працевлаштуванн€ та легал≥зац≥њ доход≥в, а роботодавц€ до дет≥н≥зац≥њ своЇњ д≥€льност≥ з метою кап≥тал≥зац≥њ б≥знесу.

“им самим забезпечуЇтьс€ легал≥зац≥€ витрат на оплату прац≥, зб≥льшенн€ бази оподаткуванн€ та ™—¬. ј присутн≥сть у акц≥онерному кап≥тал≥ п≥дприЇмства частки власност≥, належноњ пенс≥йним фондам, за €кими сто€ть законн≥ ≥нтереси багатьох м≥льйон≥в застрахованих ос≥б, створюЇ дл€ власника корпоративного б≥знесу систему додаткового захисту в≥д рейдерських захоплень та ≥нших корпоративних конфл≥кт≥в.

ѕо€ва потужного внутр≥шнього ≥нвестора спри€тиме росту фондового ринку, залученню ≥нших внутр≥шн≥х, а згодом й ≥ноземних ≥нвестор≥в. ≤нвестиц≥њ з Ќ— зд≥йснюютьс€ перш за все в ф≥нансов≥ ≥нструменти фондового ринку (акц≥њ, обл≥гац≥њ) та у банк≥вськ≥ депозити. Ќа€вн≥сть в крањн≥ крупного внутр≥шнього ф≥нансового ≥нвестора Ї д≥Ївим стаб≥л≥зуючим фактором дл€ фондового ринку. ¬ умовах кризи, на в≥дм≥ну в≥д ≥ноземних ≥нвестор≥в, €к≥ виход€ть з крањни, чи внутр≥шн≥х приватних ≥нвестор≥в, €к≥ вивод€ть кап≥тали в офшори, кошти Ќ— залишаютьс€ в крањн≥ за будь-€ких умов.

Ѕагатоплановий вплив запровадженн€ накопичувальноњ ѕ— на вс≥х учасник≥в - прац≥вник≥в, роботодавц≥в, власник≥в б≥знесу, держави - створить позитивний сусп≥льний ефект, п≥двищить ≥м≥дж влади в очах украњнських громад€н.

ѕроведенн€ пенс≥йноњ реформи буде конкретним кроком з ≥мплементац≥њ положень ”годи про јсоц≥ац≥ю з ™—, додатковим визнанн€м м≥жнародною сп≥льнотою проведенн€ реальних економ≥чних реформ та покращенн€ ≥нвестиц≥йного кл≥мату в ”крањн≥.

як це все зрушити?

як правило, пенс≥йн≥ реформи були усп≥шними лише в тих крањнах, де мали м≥сце пол≥тична вол€, велик≥ ≥нтелектуальн≥ та орган≥зац≥йн≥ зусилл€ влади та громадськост≥, всупереч ≥нтригам, €к≥ не т≥льки у нас супроводжують пенс≥йну реформу. —ьогодн≥ в ”крањн≥ ≥нституц≥Їю, €ка зд≥йснюЇ координац≥ю зусиль влади ≥ громадськост≥, Ї Ќац≥ональна рада реформ.

ѕотр≥бно негайно внести пропозиц≥ю Ќац≥ональн≥й рад≥ реформ терм≥ново розгл€нути Ђбагатостраждальнийї та багатор≥чний х≥д ѕенс≥йноњ реформи ≥з презентац≥Їю паспорту реформи, проект≥в закон≥в та загальною оц≥нкою прогресу реформи.

“реба також запропонувати Ќацрад≥ реформ внести ѕенс≥йну реформу окремим пунктом до перел≥ку пр≥оритетних реформ, чого до цього часу не було зроблено, хоча громадськ≥сть напол€гаЇ на цьому вже давно.

ѕотр≥бно визначити ос≥б персонально в≥дпов≥дальних за њњ проведенн€ з боку ћ≥нсоцпол≥тики, ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в, Ќ ÷ѕ‘–, Ќацф≥нпослуг, ћ≥неконом≥ки, ЌЅ”, ”р€ду, ¬– та призначити Ќац≥онального координатора реформи.

≤ найважлив≥ше.

—ьогодн≥ в  ом≥тет≥ ¬ерховноњ –ади з питань соц≥альноњ пол≥тики знаходитьс€ два законопроекти з одн≥Їю назвою, €к≥ врегульовують подальше проведенн€ ѕенс≥йноњ реформи: проект ”р€довий (4608) ≥ проект внесений групою народних депутат≥в (4608-1).

¬ажливо негайно розгл€дати ц≥ законопроекти, прийн€ти в першому читанн≥ ”р€довий ≥ вз€ти кращ≥ положенн€ депутатського, про €к≥ йшлос€ вище. “ак, проект ур€довий небездоганний. “а стратег≥чн≥ питанн€ в ньому вир≥шен≥ правильно, в доповнен≥ ≥з депутатським в≥н значно кращий попередн≥х, Ї справд≥ сучасним та актуальним. ѕо-друге, вс≥ ≥нш≥ пропозиц≥њ до проекту можна врахувати у робот≥ над другим читанн€м.

¬≥кно можливостей дл€ продовженн€ ѕ– знову в≥дкрилос€.

ѕотр≥бно д≥€ти. ’очаЕ

«нову Ц Ђне на час≥ї?

ѕоки готувавс€ цей матер≥ал, над≥йшла ≥нформац≥€, що јндр≥й –ева. новий м≥н≥стр, €кий особисто п≥дписав ”р€довий законопроект ≥ подав його на розгл€д  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в, хоче в≥дкликати його ≥з ¬ерховноњ –ади, посилаючись на домовлен≥сть ≥з ћ¬‘ ≥ те, що питанн€ Ђне на час≥ї. ¬≥це-прем'Їр-м≥н≥стр ѕавло –озенко, €кий спр€мовуЇ та координуЇ д≥€льн≥сть соц≥ального блоку ”р€ду, в свою чергу спростував на€вн≥сть домовленостей з ћ¬‘ щодо в≥дкликанн€ проекту закону. «а його словами, вс≥ сп≥рн≥ питанн€, пов'€зан≥ з введенн€м другого р≥вн€ пенс≥йноњ системи та продовженн€м пенс≥йноњ реформи, ”р€д узгодив з ћ¬‘ ≥ врахував в доопрацьован≥й верс≥њ законопроекту 4608.

ј що скаже ѕремТЇр-м≥н≥стр ¬олодимир √ройсман, €кий к≥лька тижн≥в тому за своњм п≥дписом зробив поданн€ до ¬– на основ≥ р≥шенн€  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни?

√ромадськ≥сть ще не забули його справедлив≥ слова, сказан≥ в день призначенн€ на високу державну посаду: "÷ей ур€д маЇ стати владою новоњ €кост≥, €ка в≥дпов≥даЇ за своњ д≥њ та результатЕ √аньба вс≥м тим, хто за 24 роки не дали люд€м жити по-людськиї.

≤ особливо фраза-в≥дпов≥дь, що вже стала хрестомат≥йною: "я вам покажу, що таке управл≥нн€ державою".

’очетьс€ спод≥ватись, що ¬олодимир √ройсман покаже що таке пенс≥йна реформа, з тим щоб зак≥нчились нарешт≥ ≥нтриги ≥ розпочалас€ реальна прац€.

ƒл€ цього Ї все, потр≥бно лише бажанн€ д≥€ти заради сп≥льноњ справи.

јвтор: ¬≥тал≥й ћельничук
ƒжерело:
“иждень.UA





¬≥ртуальна консультац≥€
 ¬аше ≥м'€


¬аш Email


¬аше питанн€

 
ƒокумент:   Ќадрукувати    ¬гору   

©  ≥нто. ≤нвестиц≥њ ≥ ц≥нн≥ папери в ”крањн≥
ѕов≥домленн€ ≥ застереженн€
”крањна,  ињв - 04070,
вул. —агайдачного, 25-Ѕ, 3 поверх
“ел.: (044) 246-7350, 246-7434
‘акс: (044) 235-5875

© –озроблено NewAgeLab, 2003.
ЌовиниЌакопичувальне пенс≥йне забезпеченн€ёридичним особамѕриватним особам—оц≥альний стандартЌѕ‘ у «ћ≤ онтакти¬аше ставленн€ до Ќѕ‘ (анкета)¬≥ртуальна консультац≥€Ѕанери на головн≥й

Rambler's Top100