www.kinto.com
”крањнська –усский ћапа сайту   

Ќѕ‘ у «ћ≤

    
контактн≥ телефони
044 246-7350
044 246-7434



  ѕ≥дписка на новини:



ѕенс≥йна реформа: €к змусити владу запровадити трир≥вневу систему

ѕенс≥йна реформа в ”крањн≥ почалас€ ще 17 рок≥в тому.

—аме тод≥ в указ≥ президента "ѕро основн≥ напр€ми реформуванн€ пенс≥йного забезпеченн€ в ”крањн≥" було визнано, що однор≥внева сол≥дарна система не зможе забезпечити достойн≥ пенс≥њ украњнц≥в.

ўе у 1998 роц≥ було поставлено завданн€: запровадити обов'€зковий накопичувальний та добров≥льний накопичувальний р≥вн≥ ѕ—.

як насл≥док, в крањн≥ з 2004 року формально ≥снуЇ трир≥внева система пенс≥йного забезпеченн€, проте насправд≥ ситуац≥€ вигл€даЇ по-≥ншому.

Ћише на папер≥

“еоретично украњнськ≥ пенс≥онери повинн≥ отримувати не одну, а три пенс≥њ з р≥зних р≥вн≥в: ≥з сол≥дарноњ системи загальнообов'€зкового пенс≥йного страхуванн€ - перший р≥вень, накопичувальноњ системи загальнообов'€зкового пенс≥йного страхуванн€ - другий р≥вень, добров≥льного, недержавного пенс≥йного забезпеченн€ - трет≥й р≥вень.

ќднак сьогодн≥ в ”крањн≥ працюЇ лише сол≥дарна система. ¬идатки ѕенс≥йного фонду за 2015 р≥к перевищили 250 млрд грн, к≥льк≥сть пенс≥онер≥в - 12,1 млн ос≥б.

¬одночас активи недержавних пенс≥йних фонд≥в - трет≥й р≥вень - за 2015 р≥к становили лише 2,8 млрд грн, а к≥льк≥сть учасник≥в, тобто майбутн≥х ≥ нин≥шн≥х пенс≥онер≥в Ќѕ‘, - близько 0,8 млн ос≥б. ƒругий р≥вень пенс≥йноњ системи дос≥ не було запроваджено, хоча под≥бн≥ нам≥ри лунали мало не щороку.

‘актично, все, що в≥дбувалос€ в ”крањн≥ прот€гом 1998-2015 рок≥в, не було пенс≥йною реформою, бо стосувалос€ або "паперових" зм≥н, або параметр≥в сол≥дарноњ системи, ≥ншими словами, було латанн€м њњ д≥рок.

¬одночас громад€ни можуть отримати належний пенс≥йний захист лише за умови використанн€ вс≥х трьох пенс≥йних р≥вн≥в. Ѕ≥льше того, така пенс≥йна система дозволить ≥ ур€ду вир≥шити не одне важливе завданн€.

—еред них - гарантуванн€ м≥н≥мального пенс≥йного захисту, забезпеченн€ змаганн€ роботодавц≥в за найкращих фах≥вц≥в завд€ки недержавному пенс≥йному забезпеченню, стимулюванн€ громад€н з перших рок≥в кар'Їри дбати про стар≥сть, наданн€ старшим покол≥нн€м можливост≥ запов≥дати або дарувати заощадженн€.

 р≥м того, на€вн≥сть трир≥вневоњ пенс≥йноњ системи дозволить забезпечити потужний внутр≥шн≥й ≥нвестиц≥йний ресурс. Ќакопичувальн≥ пенс≥йн≥ активи Ї не т≥льки приватним багатством громад€н крањн, €к≥ провели пенс≥йн≥ реформи, а й "ф≥нансовою подушкою", що п≥дтримуЇ економ≥ки у кризовий пер≥од.

√арний приклад - ѕольща, де проведенн€ пенс≥йноњ реформи ≥ запровадженн€ Ќ— стали ключовими факторами економ≥чного зростанн€. ÷е дозволило пол€кам безбол≥сно пережити св≥тову кризу та збудувати усп≥шну крањну.

¬одночас чинна украњнська система ледве справл€Їтьс€ т≥льки з одним завданн€м - забезпеченн€м м≥н≥мального пенс≥йного захисту громад€н.

ј в≥з ≥ нин≥ там

«апровадженн€ та розвиток накопичувального пенс≥йного забезпеченн€ не належить до простих питань попул≥зму, злод≥йства чи проњданн€ нац≥ональних ресурс≥в, тому влада багато рок≥в в≥дкладала його "на пот≥м".

ѕ≥сл€ першого етапу –еволюц≥њ г≥дност≥ здавалос€, що ситуац≥€ таки зм≥нилас€. “ак, розум≥нн€ необх≥дност≥ справжньоњ пенс≥йноњ реформи через формуванн€ компонент≥в трир≥вневоњ ѕ— було заф≥ксовано у низц≥ документ≥в 2014 року.

—еред них можна назвати  оал≥ц≥йну угоду парламентськоњ б≥льшост≥, щор≥чне посланн€ президента, а також ѕрограму д≥й ур€ду. «вучали так≥ плани ≥ в ≥навгурац≥йн≥й промов≥ глави держави.

як насл≥док, 30 кв≥тн€ 2015 року  абм≥н таки вн≥с на розгл€д парламенту проект закону є2767 - "ѕакет пенс≥йноњ реформи", €кий символ≥зував продовженн€ реформи.

ƒепутати повинн≥ були нев≥дкладно розгл€нути документ, адже на терм≥новост≥ його прийн€тт€ наголошувалос€ у двох р≥шенн€х Ќац≥ональноњ ради реформ в≥д травн€ та червн€ 2015 року. ѕроте за в≥с≥м м≥с€ц≥в 2015 року парламентар≥ так ≥ не добралис€ до "пакета пенс≥йноњ реформи".

ѕричиною стало не т≥льки традиц≥йно попул≥стське ставленн€ депутат≥в до пенс≥йних питань, але й, очевидно, загальна недалекогл€дн≥сть влади, €ка не усв≥домлюЇ пол≥тичного та соц≥ально-економ≥чного значенн€ пенс≥йноњ реформи.

ѕ≥дтвердженн€м цього може бути те, що к≥льк≥сть член≥в ком≥тету з питань соц≥альноњ пол≥тики становить усього с≥м ос≥б, тод≥ €к, наприклад, у ком≥тет≥ з питань податковоњ та митноњ пол≥тики працюЇ 32 депутати.

Ќедостатн€ увага та нестача конструктиву в контекст≥ пенс≥йного питанн€ призвели до того, що реформу вкотре поставили "на паузу". Ќе допомогло нав≥ть те, що вл≥тку 2015 року це питанн€ перейшло в м≥жнародну площину.

¬иконанн€ та "оновленн€" вимог ћ¬‘

21 липн€ 2015 року президент, прем'Їр, м≥н≥стр ф≥нанс≥в та голова Ќац≥онального банку погодили з ћ¬‘ меморандум економ≥чноњ та ф≥нансовоњ пол≥тики.

ѕрийн€тт€ нового пенс≥йного закону до к≥нц€ грудн€ 2015 року було визначено структурним ма€ком меморандуму та обов'€зковою умовою виконанн€ оновленоњ програми сп≥вроб≥тництва з ћ¬‘ в рамках ѕрограми розширеного ф≥нансуванн€.

≤ншими словами, в раз≥ неприйн€тт€ до к≥нц€ грудн€ 2015 року "пакета пенс≥йноњ реформи" ”крањна не отримаЇ чи отримаЇ ≥з зап≥зненн€м чергов≥ транш≥ кредиту ћ¬‘, потреба в €ких закладена в держбюджет≥-2016.

ћова йде щонайменше про 1,7 млрд дол. Ќестача такоњ суми може спричинити неналежне ф≥нансуванн€ бюджетних програм, зокрема, в≥йськових. ”т≥м, нав≥ть така перспектива не простимулювала "реформатор≥в", ≥ законопроект про пенс≥йну реформу не було поставлено на розгл€д парламенту до к≥нц€ 2015 року.

¬одночас "украњнська сторона", не виконавши ключов≥ вимоги меморандуму та бажаючи знову отримати грош≥ ћ¬‘, намагаЇтьс€ зм≥нити текст меморандуму, виключивши з нього нав≥ть згадку про запровадженн€ Ќ—, тим самим вкотре в≥дкладаючи питанн€ на невизначений терм≥н.

“ак, у проект≥ оновленого меморандуму повн≥стю вихолощено суть розд≥лу "ѕенс≥йна реформа".

” редакц≥њ меморандуму в≥д 21 липн€ 2015 року йшлос€, що "¬ерховна –ада ухвалить пакет пенс≥йноњ реформи, погоджений з експертами ћ¬‘, у €кому буде перегл€нуто параметри сол≥дарноњ системи з метою забезпеченн€ њњ б≥льшоњ ст≥йкост≥, скасовано спец≥альн≥ пенс≥њ ≥ закладено основи дл€ прийн€тт€ накопичувальноњ системи".

“аке узгоджене з ћ¬‘ положенн€ було заф≥ксоване €к "структурний ма€к" - "прийн€тт€ парламентом пакета пенс≥йноњ реформи, де створен≥ умови дл€ запровадженн€ накопичувальноњ системи". “ерм≥н виконанн€ - до к≥нц€ 2015 року.

Ќатом≥сть в "оновленому" вар≥ант≥ меморандуму в розд≥л≥ "пенс≥йна реформа" нема жодноњ згадки про запровадженн€ накопичувальноњ системи. «ам≥сть структурного ма€ка щодо прийн€тт€ пакета пенс≥йноњ реформи пропонуЇтьс€ два контраверс≥йн≥ "ма€ки", €к≥ знову лише латають сол≥дарну пенс≥йну систему.

ќсь вони: "пришвидшенн€ перегл€ду списку профес≥й, за €кими прац≥вники мають право на достроковий вих≥д на пенс≥ю" та "поступове п≥двищенн€ в≥ку виходу на пенс≥ю до 62 рок≥в". Ѕ≥льше того, пропонуЇтьс€ утриматис€ в≥д запровадженн€ другого р≥вн€ пенс≥йноњ системи, поки згадан≥ заходи не будуть запроваджен≥.

ѕро ризики

„и ≥снують ризики переходу до трир≥вневоњ пенс≥йноњ системи? —правд≥, можна говорити про можлив≥ втрати бюджету ѕенс≥йного фонду через перерозпод≥л частини ™—¬ до Ќѕ— - з нин≥шн≥х 22% ™—¬ можлива сплата 2% до Ќѕ—. ” цьому випадку мова йде про к≥лька м≥ль€рд≥в гривень.

ќднак реальн≥ "втрати" будуть удв≥ч≥ меншими, адже за законом до 50% актив≥в Ќѕ— може бути розм≥щено в державних ц≥нних паперах, що забезпечить поверненн€ кошт≥в до держбюджету та залученн€ ресурс≥в Ќѕ— дл€ ф≥нансуванн€ державних видатк≥в.

ћожна розгл€дати ще одне джерело дл€ внеску в Ќѕ—, враховуючи майже 16-в≥дсоткову економ≥ю фонду зарплати, €ку отримали роботодавц≥ п≥сл€ кардинального зменшенн€ ™—¬.

«начно б≥льш≥ ризики м≥стить в≥дмова в≥д запровадженн€ Ќѕ—. јктиви Ќѕ— Ї одночасно ≥ джерелом пенс≥йних виплат дл€ громад€н, ≥ головним джерелом довгострокових нац≥ональних ≥нвестиц≥й дл€ крањни.

Ќ≥ комерц≥йн≥ банки, н≥ страхов≥ компан≥њ, н≥ ≥нвестиц≥йн≥ фонди, н≥ будь-€кий ≥нший б≥знес такого джерела створити не можуть.

¬арто пам'€тати, що накопичувальна система передбачаЇ легал≥зац≥ю прибутк≥в та оплати прац≥, дет≥н≥зац≥ю д≥€льност≥ п≥дприЇмств €к обов'€зковоњ умови залученн€ ними ≥нвестиц≥й з Ќѕ—, а також стаб≥льне довгострокове джерело реф≥нансуванн€ держборгу через розм≥щенн€ пенс≥йних накопичень в державн≥ ц≥нн≥ папери.

 р≥м того, Ќѕ— Ї новою ефективною системою захисту б≥знесу через присутн≥сть в акц≥онерному кап≥тал≥ частки власност≥ пенс≥йних фонд≥в, за €кими сто€ть законн≥ ≥нтереси м≥льйон≥в людей.

÷е створюЇ дл€ ем≥тента систему ефективного захисту з боку сусп≥льства та держави в≥д ризик≥в рейдерських захоплень ≥ небажаних корпоративних конфл≥кт≥в. “о чи можна допустити втрату таких можливостей?

„ас зм≥н

—в≥тов≥ пенс≥йн≥ активи за останн≥ дес€ть рок≥в зб≥льшилис€ майже удв≥ч≥ ≥ на початок 2015 року становили 36,2 трлн дол або 84,4% ¬¬ѕ. ¬ ”крањн≥ активи Ќѕ— м≥зерн≥, вони становл€ть лише 124 млн дол або 0,16% ¬¬ѕ.

—аме тому Ќац≥ональна рада реформ повинна була б внести пенс≥йну реформу окремим пунктом до перел≥ку найпр≥оритетн≥ших, презентувати паспорт реформи, проанал≥зувати прогрес у цьому питанн≥ та оц≥нити роз'€сненн€ стосовно коректив меморандуму з ћ¬‘ в частин≥ пенс≥йноњ реформи.

¬раховуючи комплексн≥сть реформи та њњ м≥жгалузевий статус, потр≥бно також визначити в≥дпов≥дальних ос≥б не лише в≥д ћ≥нсоцпол≥тики, а й в≥д ≥нших в≥домств, зокрема в≥д ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в, Ќ ÷ѕ‘–, Ќацф≥нпослуг, ћ≥неконом≥ки, ЌЅ”, а також над≥лити головного координатора реформи в≥дпов≥дними повноваженн€ми.

 р≥м того, необх≥дно звернутис€ до голови парламенту з пропозиц≥Їю негайно розгл€нути пенс≥йний пакет на сес≥њ. ” рамках реформи роботи парламенту, що зд≥йснюЇтьс€ за п≥дтримки ™вропарламенту, - розгл€нути доц≥льн≥сть ≥снуванн€ ком≥тету з питань соц≥альноњ пол≥тики, зайн€тост≥ та пенс≥йного забезпеченн€.

√оловне завданн€ на нин≥шньому етап≥ пенс≥йноњ реформи - демонопол≥зац≥€ "новоњ-староњ" ѕ— та завершенн€ формуванн€ вс≥х ≥нституц≥йних складових трир≥вневоњ пенс≥йноњ системи. ≤ншого способу розвивати будь-€кий з трьох р≥вн≥в чи пенс≥йну систему загалом просто не ≥снуЇ.

јвтор: ¬≥тал≥й ћельничук, експерт –ѕ– з питань пенс≥йноњ реформи, кандидат економ≥чних наук, доцент, в≥це-президент " ≤Ќ“ќ"
ƒжерело: ≈коном≥чна правда





¬≥ртуальна консультац≥€
 ¬аше ≥м'€


¬аш Email


¬аше питанн€

 
ƒокумент:   Ќадрукувати    ¬гору   

©  ≥нто. ≤нвестиц≥њ ≥ ц≥нн≥ папери в ”крањн≥
ѕов≥домленн€ ≥ застереженн€
”крањна,  ињв - 04070,
вул. —агайдачного, 25-Ѕ, 3 поверх
“ел.: (044) 246-7350, 246-7434
‘акс: (044) 235-5875

© –озроблено NewAgeLab, 2003.
ЌовиниЌакопичувальне пенс≥йне забезпеченн€ёридичним особамѕриватним особам—оц≥альний стандартЌѕ‘ у «ћ≤ онтакти¬аше ставленн€ до Ќѕ‘ (анкета)¬≥ртуальна консультац≥€Ѕанери на головн≥й

Rambler's Top100