www.kinto.com
”крањнська –усский ћапа сайту   

Ќѕ‘ у «ћ≤

    
контактн≥ телефони
044 246-7350
044 246-7434



  ѕ≥дписка на новини:



ѕенс≥йна реформа: зупинка чи пауза?

ѕенс≥йна реформа: зупинка чи пауза?

ѕенс≥йн≥ проблеми належать до найскладн≥ших. ј оск≥льки уникненн€ владою правдивих в≥дпов≥дей на болюч≥ сусп≥льн≥ питанн€ стало недоброю традиц≥Їю, то й не дивно, що пенс≥йна реформа сьогодн≥ фактично зупинилас€.

¬ище т≥льки небо

Ќаприк≥нц≥ кв≥тн€ ур€д подав до ¬ерховноњ –ади законопроект Ђѕро внесенн€ зм≥н до де€ких законодавчих акт≥в ”крањни щодо запровадженн€ накопичувальноњ системи загальнообовТ€зкового державного пенс≥йного страхуванн€ та Їдиних принцип≥в нарахуванн€ пенс≥йї (проект є 2767). √оловна мета проекту, п≥дготовленого за участю й громадськост≥, Ч продовжити пенс≥йну реформу, перейти до Їдиних принцип≥в нарахуванн€ пенс≥й та справедливого пенс≥йного забезпеченн€, завершити створенн€ ≥нституц≥йних складових трир≥вневоњ пенс≥йноњ системи.

ѕередбачалос€, що проект буде нев≥дкладно розгл€нутий ¬ерховною –адою. ѕро це йшлос€ ≥ в коал≥ц≥йн≥й угод≥, ≥ в ≥навгурац≥йн≥й промов≥ президента, ≥ в щор≥чному посланн≥ президента парламенту, ≥ в програм≥ д≥й ур€ду, ≥ у двох р≥шенн€х Ќац≥ональноњ ради реформ: в≥д 15 травн€ та в≥д 3 червн€ 2015 року, прийн€тих п≥д головуванн€м президента та в присутност≥ премТЇр-м≥н≥стра й голови ¬–. як кажуть британц≥, Ђвище т≥льки небої. јле проект є 2767 ще на початку травн€ заблокував проф≥льний ком≥тет, ≥ ось уже ш≥сть м≥с€ц≥в в≥н лежить без розгл€ду в парламент≥.

јнал≥з причин блокуванн€ засв≥дчив, що знач­на частина народних депутат≥в, зокрема з парламентськоњ б≥льшост≥, пенс≥йну реформу не сприймаЇ €к важливу. ¬они погано розум≥ють њњ суть, пол≥тичне та соц≥ально-економ≥чне значенн€ дл€ держави, громад€н, сусп≥льства та економ≥ки. Ќав≥ть дехто з Ђнер€довихї парламентар≥њв на запитанн€: Ђ„ому не в≥дбуваЇтьс€ пенс≥йна реформа?ї Ч майже з роздратуванн€м в≥дпов≥дав: ЂЌе знаю ≥ знати не хочу, Ї набагато важлив≥ш≥ питанн€. ¬≥йна, ƒонбас, вибориЕї ≤ все це на тл≥ неконструктивноњ позиц≥њ в≥дпов≥дального за проект  ом≥тету з питань соц≥альноњ пол≥тики, зайн€тост≥ та пенс≥йного забезпеченн€. ƒо реч≥, загальна к≥льк≥сть член≥в цього ком≥тету Ч лише семеро ос≥б, ≥з них шестеро об≥ймають у ньому кер≥вн≥ посади й т≥льки один (!) Ї р€довим його членом (дл€ пор≥вн€нн€: у  ом≥тет≥ з питань податковоњ та митноњ пол≥тики 32 депутати). ƒо того ж, €к зТ€сувалос€, пенс≥йноњ реформи немаЇ ≥ в перел≥ку першочергових пр≥оритетних реформ, затверджених Ќац≥ональною радою реформ.

«агалом же ситуац≥€ €к навколо пенс≥йноњ

реформи, так ≥ навколо законопроекту є 2767 у парламентських колах ≥ не т≥льки маЇ традиц≥йне попул≥стське забарвленн€ (Ђми завжди турбуЇмос€ про вашу пенс≥юї), €ке в умовах м≥сцевих вибор≥в стало махровим. ƒумаю, цьому спри€ють ≥ нерозум≥нн€ сусп≥льством глибини та комплексност≥ пенс≥йних питань, спрощений, патернал≥стський п≥дх≥д до згаданоњ проблеми.

ЂЌова-стараї пенс≥йна система

„итач, мабуть, здивуЇтьс€, але пенс≥йна реформа розпочалас€ в ”крањн≥ 17 рок≥в тому, далекого 1998 року. “од≥ в ”каз≥ президента Ђѕро основн≥ напр€ми реформуванн€ пенс≥йного забезпеченн€ в ”крањн≥ї уперше було визнано, що на€вна сол≥дарна система не може забезпечити достойн≥ пенс≥њ украњнц≥в, було поставлено завданн€ њњ демонопол≥зац≥њ через перех≥д до трир≥вневоњ ѕ—.

≤з 2004-го в крањн≥ формально д≥Ї трир≥внева система пенс≥йного забезпеченн€. ¬она складаЇтьс€ ≥з сол≥дарноњ системи загальнообовТ€зкового пенс≥йного страхуванн€ (перший р≥вень), накопичувальноњ системи загальнообовТ€зкового пенс≥йного страхуванн€ (другий р≥вень) ≥ добров≥льного, недержавного пенс≥йного забезпеченн€ (трет≥й р≥вень). ќднак сьогодн≥ в ”крањн≥ реально працюють лише перший (сол≥дарна пенс≥йна система) ≥ частково трет≥й р≥вн≥ (недержавне пенс≥йне забезпеченн€). ƒругий р≥вень не запроваджено.

якщо сол≥дарна пенс≥йна система (дал≥ ѕ—) працюЇ повною м≥рою (видатки ѕенс≥йного фонду на 2015 р≥к становитимуть 253 млрд грн, к≥льк≥сть пенс≥онер≥в на 1 с≥чн€ 2015 року Ч 12,1 млн ос≥б без урахуванн€ тимчасово окупованих територ≥й), то без запровадженн€ другого р≥вн€ та без належноњ п≥дтримки активи третього р≥вн€ Ч недержавних пенс≥йних фонд≥в (Ќѕ‘) Ч на початок 2015 року становили лише 2,5 млрд грн, а к≥льк≥сть учасник≥в Ќѕ‘ (майбутн≥х ≥ нин≥шн≥х пенс≥онер≥в Ќѕ‘) Ч близько 0,8 млн ос≥б. Ќакопичувальну систему загальнообовТ€зкового пенс≥йного страхуванн€ (другий р≥вень) планувалос€ запровадити ще в 2007-му, пот≥м у 2009-му, 2011-му, 2012-му, однак дос≥ цього не зроблено.

“аким чином, за 17 рок≥в пенс≥йноњ реформи (1998Ц2015) в ”крањн≥ так ≥ не було сформовано вс≥х ≥нституц≥йних складових ц≥л≥сноњ трир≥вневоњ пенс≥йноњ системи. —ьогодн≥ д≥ють лише перший ≥, слабо, трет≥й р≥вн≥. ‘актично ми послуговуЇмос€ Ђновою-староюї ѕ—. ѕодивимось, €к вона функц≥онуЇ.

ѕерший р≥вень: сол≥дарна система загальнообов'€зкового державного пенс≥йного страхуванн€ ќсоблив≥стю сол≥дарноњ пенс≥йноњ системи Ї те, що в н≥й зад≥€н≥ вс≥ громад€ни крањни незалежно в≥д њхнього в≥ку та бажанн€. 12 млн 147 тис. украњнц≥в отримують пенс≥њ, решта сплачуЇ або невдовз≥ сплачуватиме обовТ€зков≥ страхов≥ внески до сол≥дарноњ системи. √рош≥ з ѕенс≥йного фонду одразу ж виплачуютьс€ нин≥шн≥м пенс≥онерам. ¬иплати конкретним пенс≥онерам ≥з сол≥дарноњ системи залежать в≥д страхового стажу та розм≥ру зароб≥тноњ плати, з €коњ вираховувалис€ пенс≥йн≥ внески.

ќснови сол≥дарноњ пенс≥йноњ системи, €кою сьогодн≥ послуговуЇтьс€ ”крањна, були закладен≥ 1889 року в Ќ≥меччин≥ канцлером ќтто фон Ѕ≥смарком та скалькован≥ рад€нським кер≥вництвом у часи —–—–, коли 1956-го ввели пенс≥ю дл€ роб≥тник≥в та службовц≥в, а 1964-го ≥ дл€ колгоспник≥в.

ƒоки к≥льк≥сть працюючих була велика, а пенс≥онер≥в Ч незначна, система працювала непогано. “а в 1980Ц1990-х роках в ”крањн≥ завершивс€ демограф≥чний перех≥д до с≥мТњ з 1Ц2 д≥тьми, зросли тривал≥сть житт€ й к≥льк≥сть пенс≥онер≥в, зменшилас€ чисельн≥сть працюючих. –озпочалас€ пенс≥йна криза, що триваЇ ≥ дос≥. ѕенс≥йному фонду хрон≥чно бракуЇ власних грошей дл€ виконанн€ пенс≥йних зобовТ€зань, обс€г €ких щороку зростаЇ ≥ на 2015-й становить 253 млрд грн. ѕерманентн≥ деф≥цити ѕ‘ покриваютьс€ трансфертами з бюджету, забираючи державн≥ ресурси в≥д ≥нших сфер. ѕри цьому Ђпенс≥йний податокї в ”крањн≥ залишаЇтьс€ одним ≥з найб≥льших у ™вроп≥, тод≥ €к пенс≥€ Ч найменшою (на 1 с≥чн€ 2015-го середн€ пенс≥€ ≥з сол≥дарноњ ѕ— становила 1582 грн). ѕенс≥йн≥ витрати неможливо сьогодн≥ проф≥нансувати н≥ за рахунок п≥двищенн€ ставки пенс≥йного збору, н≥ за рахунок зб≥льшенн€ трансферт≥в з боку держбюджету, €к≥ с€гнули свого максимуму. —аме в цьому глибинна внутр≥шн€ суперечн≥сть нин≥шньоњ сол≥дарноњ пенс≥йноњ системи, що загнала себе в глухий кут ≥ з цього кута ЂхапаЇ за ногиї €к живих, так ≥ ненароджених.

ƒругий ≥ трет≥й р≥вн≥: система накопичувального пенс≥йного забезпеченн€

Ќакопичувальну систему пенс≥йного забезпеченн€ становл€ть: накопичувальна система загально­обовТ€­­зкового державного пенс≥йного страхуван­­н€ (другий р≥вень пенс≥йноњ системи), а також система добров≥льного недержавного пенс≥йного забезпеченн€ (трет≥й р≥вень пенс≥йноњ системи).

ќск≥льки накопичувальну систему загаль­нообовТ€­зкового пенс≥йного страхуванн€ дос≥ не запроваджено, активи системи становл€ть нуль, к≥льк≥сть учасник≥в (платник≥в чи майбутн≥х пенс≥онер≥в) теж нуль. ∆одна людина пенс≥ю з цього р≥вн€ ще не отримувала.

—истема недержавного пенс≥йного забезпеченн€

—истема недержавного пенс≥йного забезпеченн€ представлена в ”крањн≥ ринком послуг недержавних пенс≥йних фонд≥в (Ќѕ‘), внески до €ких добров≥льно сплачуютьс€ роботодавц€ми або самими громад€нами Ч учасниками Ќѕ‘.
–инок послуг недержавних пенс≥йних фонд≥в почав д≥€ти в 2005-му п≥сл€ ухваленн€ закону про недержавне пенс≥йне забезпеченн€ ≥ за 10 рок≥в склавс€ в реально працюючу систему.

Ќа ринку послуг недержавних пенс≥йних фонд≥в функц≥онують Ќѕ‘ та профес≥йн≥ компан≥њ, €к≥ надають њм послуги: адм≥н≥стратори недержавних пенс≥йних фонд≥в, компан≥њ з управл≥нн€ активами, а також банки, €к≥ збер≥гають активи Ќѕ‘ ≥ страхов≥ компан≥њ, що сплачують дов≥чну пенс≥ю.

Ќа к≥нець першого п≥вр≥чч€ 2015-го в ”крањн≥ було зареЇстровано 72 Ќѕ‘, зокрема 61 в≥дкритий (њхн≥м учасником чи вкладником може стати будь-€ка юридична чи ф≥зична особа), 6 корпоративних (створених юридичною особою дл€ забезпеченн€ додатковою пенс≥Їю своњх прац≥вник≥в), 5 профес≥йних (створених профсп≥лками чи њхн≥ми обТЇднанн€ми дл€ своњх член≥в). Ќа цю саму дату д≥€­ли 23 адм≥н≥стратори недержавних пенс≥йних фонд≥в, €к≥ надають профес≥йн≥ послуги Ќѕ‘, насамперед веденн€ персональних рахунк≥в учасник≥в (див. Ђ–ейтинг Ќѕ‘ї ).

≤з 61 в≥дкритого Ќѕ‘ 11 мають чист≥ активи, що перевищують 20 млн грн. ≤з них найб≥льшим за активами Ї Ђ≈мер≥т-”крањнаї (107,4 млн грн). ≤з корпоративних фонд≥в з активами 1 млрд 263 млн грн найб≥льшим Ї фонд Ќац≥онального банку ”крањни.

 ≥льк≥сть учасник≥в Ќѕ‘ (громад€н, €к≥ уклали пенс≥йн≥ контракти з фондами та Ї майбутн≥ми пенс≥онерами Ќѕ‘) в≥д початку њхньоњ д≥€льност≥ неухильно зростаЇ: на к≥нець 2005-го Ч 88 тис. ос≥б, 2010-го Ч 569 тис., 2012-го Ч 585 тис., на к≥нець першого п≥вр≥чч€ 2015-го Ч близько 834 тис. ос≥б (див. ЂЌедержавн≥ї пенс≥онериї).

јктиви недержавних пенс≥йних фонд≥в щороку зростають. «окрема, прот€гом 2014-го вони зб≥льшилис€ на 379,4 млн грн, або на 18,2%, ≥ на 1 с≥чн€ 2015 року становили 2 млрд 469,2 млн грн. ’оча загальна тенденц≥€ в≥дображаЇ зростанн€, темпи приросту в першому п≥вр≥чч≥ 2015-го були в≥дТЇмними, головною причиною були переоц≥нки актив≥в у корпоративному Ќѕ‘ Ќац≥онального банку та в Ђѕершому нац≥ональномуї (див. Ђ—тан актив≥в Ќѕ‘ї).

«ростанн€ актив≥в Ќѕ‘ в≥дбуваЇтьс€ передус≥м за рахунок зб≥льшенн€ внеск≥в до пенс≥йних фонд≥в, зростанн€ њхньоњ ринковоњ вартост≥ та отриманого ≥нвестиц≥йного доходу. Ќа к≥нець 2014-го до Ќѕ‘ над≥йшло 1 млрд 808,2 млн грн пенс≥йних внеск≥в громад€н, за перше п≥вр≥чч€ 2015-го Ч ще 220,7 млн грн.

≤нвестуванн€ актив≥в Ќѕ‘. ƒл€ захисту в≥д втрат, збереженн€ та примноженн€ активи Ќѕ‘ вкладаютьс€ в р≥зн≥ ф≥нансов≥ ≥нструменти. Ќа к≥нець першого п≥вр≥чч€ 2015-го активи фонд≥в були ≥нвестован≥ в державн≥ та корпоративн≥ обл≥гац≥њ, в акц≥њ украњнських ем≥тент≥в, у грошов≥ кошти, розм≥щен≥ на депозитах банк≥вських рахунках, у банк≥вськ≥ метали, обТЇкти нерухомост≥ (див. Ђ„им багат≥ Ќѕ‘ї).
« часу запровадженн€ системи недержавного пенс≥йного забезпеченн€ Ќѕ‘ працюють ≥з позитивним ≥нвестиц≥йним доходом, €кий наростаючим п≥дсумком ≥з 2005 року становив 1 млрд 15 млн грн. (див. Ђƒоходи Ќѕ‘ї)

ѕочинаючи з 2008 року обс€г пенс≥йних виплат зб≥льшивс€, що повТ€зано з ф≥нансовою кризою та виходом ≥з Ќѕ‘ частини учасник≥в, €к≥ за в≥ком мають право на пенс≥йн≥ виплати. Ќа к≥нець першого п≥вр≥чч€ 2015-го обс€г виплат становив загалом 502 млн грн. ѕенс≥њ за цей час отримали 79,7 тис. ос≥б. ѕри цьому практично вс≥ Ќѕ‘, на в≥дм≥ну в≥д ≥нших ф≥нансових установ ”крањни, у повному обс€з≥ й вчасно виконують своњ ф≥нансов≥ зобовТ€занн€ перед громад€нами (див. Ђ¬иплати зростаютьї).

—в≥т ≥ ”крањна

јктиви накопичувальноњ пенс≥йноњ системи Ч реальне багатство кожноњ нац≥њ й приватна власн≥сть конкретних громад€н. ¬они Ї одночасно ≥ джерелом пенс≥йних виплат дл€ громад€н, ≥ головним джерелом довгострокових нац≥ональних ≥нвестиц≥й дл€ крањни.

—в≥тов≥ пенс≥йн≥ активи накопичувальних фонд≥в 16 найб≥льших ринк≥в св≥ту за останн≥ 10 рок≥в зб≥льшилис€ майже вдвоЇ ≥ на початок 2015‑го становили $36,2 трлн. “ака г≥гантська цифра в≥дпов≥даЇ 84,4% сукупного ¬¬ѕ цих крањн. ” 2005Ц2014‑му активи накопичувальноњ пенс≥йноњ системи найб≥льших ринк≥в св≥ту зб≥льшилис€ з $19,8 трлн до $36,2 трлн, тобто в 1,8 раза, зростаючи на 6% щороку. ≤ це при тому, що 2008Ц2010‑й Ч роки св≥товоњ ф≥нансовоњ кризи.
ѕальма першост≥ належить —Ўј: на к≥нець 2014 року обс€г пенс≥йних актив≥в у —получених Ўтатах становив $22 трлн. ƒо пТ€т≥рки л≥дер≥в також вход€ть ¬елика Ѕритан≥€ ($3,31 трлн), япон≥€ ($2,86 трлн), јвстрал≥€ ($1,68 трлн),  анада ($1,53 трлн). ” пТ€ти крањнах обс€ги пенс≥йних актив≥в перевищують валовий внутр≥шн≥й продукт, а пенс≥онери цих крањн мають найб≥льш≥ у св≥т≥ пенс≥њ.

ќск≥льки в ”крањн≥ другий р≥вень накопичувальноњ системи не запроваджений, а трет≥й функц≥онуЇ без його п≥дтримки, активи накопичувальноњ пенс≥йноњ системи м≥зерн≥ й становл€ть лише $124 млн, або 0,16% ¬¬ѕ. ¬≥дпов≥дно середн€ пенс≥€ (з ус≥х трьох р≥вн≥в, де 99,7% Ч перший р≥вень) п≥сл€ невеликого п≥двищенн€ сол≥дарноњ пенс≥њ з 1 вересн€ цього року становить на сьогодн≥ близько 1700 грн ($77), тод≥ €к, наприклад, у Ќ≥дерландах Ч б≥льше н≥ж $3000, у —Ўј Ч близько $2500 з ус≥х р≥вн≥в пенс≥йноњ системи.

—аме завд€ки використанню вс≥х пенс≥йних р≥вн≥в громад€ни в цих та ≥нших крањнах можуть отримати належний пенс≥йний захист, а ур€ди Ч вир≥шити в≥дразу к≥лька найважлив≥ших завдань: гарантувати м≥н≥мальний пенс≥йний захист дл€ вс≥х громад€н пенс≥йного в≥ку; забезпечити змагальн≥сть роботодавц≥в за найкращих фах≥вц≥в завд€ки можливост≥ запропонувати њм краще недержавне пенс≥йне забезпеченн€, стимулювати громад€н ≥з перших рок≥в карТЇри дбати про власну стар≥сть, дати змогу старшим покол≥нн€м запов≥дати або дарувати власн≥ заощаджен≥ пенс≥йн≥ накопиченн€ своњм нащадкам, забезпечити потужний внутр≥шн≥й ≥нвестиц≥йний ресурс.
¬одночас чинна пенс≥йна система ”крањни ледь вир≥шуЇ перше завданн€ Ч м≥н≥мальний пенс≥йний захист громад€н.

„и допоможе Ђбат≥г ≥ пр€никї ћ¬‘?

21 червн€ цього року питанн€ пенс≥йноњ реформи ≥з суто внутр≥шнього перейшло в м≥жнародну площину. ÷ього дн€ президент ”крањни, премТЇр-м≥­н≥стр, м≥н≥стр ф≥нанс≥в та голова Ќац≥онального банку в≥д ≥мен≥ ”крањни погодили з ћ≥жнародним валютним фондом ћеморандум економ≥чноњ та ф≥нансовоњ пол≥тики. ѕрийн€тт€ до к≥нц€ грудн€ 2015‑го нового пенс≥йного закону визначено структурним ма€ком меморандуму, обовТ€зковою умовою виконанн€ ќновленоњ програми сп≥вроб≥тництва з ћ¬‘ у рамках ѕрограми розширеного ф≥нансуванн€ (EFF).

“обто в раз≥ неприйн€тт€ чи несвоЇчасного прийн€тт€ проекту є 2767 ”крањна не отримаЇ чи отримаЇ ≥з зап≥зненн€м чергов≥ транш≥ кредиту ћ¬‘, потреба в €ких уже врахована в проект≥ держбюджету-2016, що, своЇю чергою, спричинить неналежне ф≥нансуванн€ бюджетних програм, зокрема й в≥йськових.

≈кспертне середовище св≥доме того, що проект є 2767 маЇ недол≥ки. ѕроте його метою справд≥ Ї реформа, продовженн€ €коњ сьогодн≥ життЇво необх≥дне, а недол≥ки можна усунути в процес≥ п≥дготовки проекту до другого читанн€.

„и Ї ризики переходу до новоњ, трир≥вневоњ пенс≥йноњ системи ≥з запровадженн€м накопичувальноњ ѕ—, про €к≥ доводитьс€ чути ось уже 17 рок≥в? “ак, Ї. јле б≥льшим Ї ризик њњ незапровадженн€. —аме тому Ќац≥ональна рада реформ мала б внести пенс≥йну реформу окремим пунктом до перел≥ку найпр≥оритетн≥ших реформ ≥ на найближчому зас≥данн≥ розгл€нути њњ х≥д ≥з презентац≥Їю паспорта реформи та загальною оц≥нкою прогресу.

¬раховуючи комплексн≥сть та м≥жгалузевий характер реформи, необх≥дно визначити ос≥б, персонально в≥дпов≥дальних за проведенн€ пенс≥йноњ реформи з боку ћ≥нсоцпол≥тики, ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в, Ќ ÷ѕ‘–, Ќацф≥нпослуг, ћ≥н­економ≥ки, ЌЅ” та головного координатора реформи з над≥ленн€м його в≥дпов≥дними повноваженн€ми.

“реба звернутис€ також до голови ¬–” з пропозиц≥Їю негайно розгл€нути проект є 2767 на сес≥њ ¬ерховноњ –ади ”крањни та в рамках реформи роботи парламенту, що зд≥йснюЇтьс€ сьогодн≥ за п≥дтримки ™вропарламенту, розгл€нути доц≥льн≥сть ≥снуванн€  ом≥тету з питань соц≥альноњ пол≥тики, зайн€тост≥ та пенс≥йного забезпеченн€ €к ≥нституц≥њ попул≥стськоњ та соц≥ально шк≥дливоњ.

√оловне завданн€ на нин≥шньому етап≥ пенс≥йноњ реформи Ч демонопол≥зац≥€ Ђновоњ-староњї ѕ—, завершенн€ формуванн€ вс≥х ≥нституц≥йних складових трир≥вневоњ пенс≥йноњ системи. ≤ншим шл€хом неможливо адекватно розвивати н≥ кожен ≥з трьох њњ р≥вн≥в, н≥ пенс≥йну систему загалом.

јвтор: ¬≥тал≥й ћельничук
ƒжерело: “иждень.ua





¬≥ртуальна консультац≥€
 ¬аше ≥м'€


¬аш Email


¬аше питанн€

 
ƒокумент:   Ќадрукувати    ¬гору   

©  ≥нто. ≤нвестиц≥њ ≥ ц≥нн≥ папери в ”крањн≥
ѕов≥домленн€ ≥ застереженн€
”крањна,  ињв - 04070,
вул. —агайдачного, 25-Ѕ, 3 поверх
“ел.: (044) 246-7350, 246-7434
‘акс: (044) 235-5875

© –озроблено NewAgeLab, 2003.
ЌовиниЌакопичувальне пенс≥йне забезпеченн€ёридичним особамѕриватним особам—оц≥альний стандартЌѕ‘ у «ћ≤ онтакти¬аше ставленн€ до Ќѕ‘ (анкета)¬≥ртуальна консультац≥€Ѕанери на головн≥й

Rambler's Top100