www.kinto.com
”крањнська –усский ћапа сайту   

Ќѕ‘ у «ћ≤

    
контактн≥ телефони
044 246-7350
044 246-7434



  ѕ≥дписка на новини:



ѕенс≥йна реформа: спроба є 3

—татт€ в≥це-президента " ≤Ќ“ќ" ¬. ћельничука про проблеми пенс≥йноњ реформи в ”крањн≥, шл€хи њњ провадженн€ та закордонний досв≥д. “иждень.ua 21 травн€ 2015 р.

ќдним з≥ стовп≥в неефективноњ, корумпованоњ пол≥тичноњ та соц≥аль­но-економ≥чноњ модел≥ Ђстароњ ”крањниї Ї д≥юча система пенс≥йного забезпеченн€.

–азюча нев≥дпов≥дн≥сть пенс≥йноњ системи (ѕ—) потребам часу, њњ несправедлив≥сть, неадекватн≥сть ≥ водночас обт€жлив≥сть дл€ громад€н, б≥знесу та сусп≥льства зач≥пають житт€ кожного украњнц€, незалежно в≥д того, чи конкретна людина усв≥домлюЇ цей факт.

Ўл€хами ќтто фон Ѕ≥смарка

‘актично сьогодн≥ ”крањна послуговуЇтьс€ пенс≥йною системою, основи €коњ були закладен≥ у 1889 роц≥ в Ќ≥меччин≥ канцлером ќтто фон Ѕ≥смарком та скалькован≥ рад€нським кер≥вництвом у часи ”–—– (у 1956 роц≥ в —–—– уперше було введено пенс≥ю дл€ роб≥тник≥в та службовц≥в, а в 1964-му Ц дл€ колгоспник≥в). ≤детьс€ про сол≥дарну ѕ—, коли в ѕенс≥йний фонд на користь нин≥шн≥х пенс≥онер≥в плат€ть т≥, хто працюЇ, у над≥њ, що в майбутньому на њхню користь платитимуть ≥нш≥ покол≥нн€.

—истема непогано функц≥онувала, доки к≥льк≥сть працюючих була великою, а пенс≥онер≥в Ц незначною. “а в 1980Ц1990-х роках ситуац≥€ в ”крањн≥ кардинально зм≥нилас€: завершивс€ демограф≥чний перех≥д до с≥мТњ з 1Ц2 д≥тьми; зросли тривал≥сть житт€ й к≥льк≥сть пенс≥онер≥в; зменшилас€ чисельн≥сть працюючих. ≤ хоча система давала збоњ, це не завадило њњ Ђвдосконаленнюї вже в роки незалежност≥ шл€хом запровадженн€ спец≥альних пенс≥й дл€ державних службовц≥в, судд≥в, прокурор≥в, народних депутат≥в, митник≥в, журнал≥ст≥в державних «ћ≤ та ≥н.

ѕри тому, що пенс≥њ дл€ абсолютноњ б≥льшост≥ людей залишаютьс€ м≥зерними (середн≥й розм≥р м≥с€чноњ пенс≥њ сьогодн≥ становить 1590 грн ≥ лише 3% отримують пенс≥њ б≥льш≥ за 3500 грн), кошти, €ких потребуЇ њњ виплата в масштаб≥ крањни, величезн≥, а њх сума з року в р≥к зростаЇ темпами, несум≥сними з можливост€ми економ≥ки. ” 2014-му частка пенс≥йних видатк≥в с€гала 16,4% ¬¬ѕ (найвищий показник серед крањн ™вропи), тод≥ €к середн€ пенс≥€ украњнц€, навпаки, Ї найнижчою.

ѕопри те що пенс≥йний внесок в ”крањн≥ Ї одним ≥з найб≥льших у св≥т≥, ѕенс≥йному фонду хрон≥чно бракуЇ власних грошей дл€ виконанн€ пенс≥йних зобовТ€зань, обс€г €ких щороку зростаЇ ≥ на 2015-й становитиме 253 млрд грн. ѕерманентн≥ деф≥цити ѕенс≥йного фонду покриваютьс€ трансфертами з бюджету, забираючи державн≥ ресурси в≥д ф≥нансуванн€ сфер охорони здоровТ€, культури, осв≥ти, оборони, буд≥вництва дор≥г (у 2015 роц≥ дл€ цього передбачено б≥льш н≥ж 81 млрд грн; пор≥вн€ймо: дл€ ћ≥ноборони фактично у воЇнний час Ц 40,5 млрд).

якщо не вжити кардинальних заход≥в, ситуац≥€ лише загострюватиметьс€, оск≥льки вже сьогодн≥ на одну особу, €ка сплачуЇ внески, припадаЇ 1 пенс≥онер, а з часом буде 1,4 пенс≥онера, що може призвести до колапсу пенс≥йноњ системи, не залишаючи жодних шанс≥в на забезпечену стар≥сть тим, хто сьогодн≥ працюЇ, особливо молод≥.

ўо робила ™вропа

 риза сол≥дарних пенс≥йних систем у крањнах ™вропи розпочалас€ в 1970-х роках ≥ стала очевидною на початку 1980-х. √оловними њњ ознаками були величезне зростанн€ витрат на виплату пенс≥й, €к≥ не можна було проф≥нансувати за рахунок п≥двищенн€ пенс≥йного податку, зб≥льшенн€ навантаженн€ пенс≥онер≥в на працююче населенн€ (в крањнах ќ≈—– 1950-го 350 прац≥вник≥в забезпечували 100 пенс≥онер≥в, а 1990-го њх залишилос€ 250 на 100).

¬иникла потреба в активному субсид≥юванн≥ пенс≥йноњ системи трансфертами з державного бюджету, що забирало кошти з ≥нших галузей ≥ гальмувало економ≥чний розвиток крањн. —ол≥дарн≥ державн≥ пенс≥йн≥ системи стали джерелом пол≥тичних конфл≥кт≥в та попул≥стських об≥ц€нок.  оло замикалось ≥ звужувалос€. «анепад, а з ним ≥ крах традиц≥йноњ ѕ— стали неминучими.

” ц≥й ситуац≥њ ур€ди вживали ≥ вживають таких заход≥в, €к: п≥двищенн€ пенс≥йного в≥ку (Ќ≥меччина, √рец≥€, ≤тал≥€, ѕортугал≥€, ¬елика Ѕритан≥€ та ≥н.); зб≥льшенн€ м≥н≥мального стажу дл€ повноњ пенс≥њ (Ќ≥меччина, √рец≥€, ≤тал≥€); жорстк≥ш≥ умови дл€ раннього виходу на пенс≥ю (‘ранц≥€, Ќ≥меччина); жорстк≥ша ≥ндексац≥€ пенс≥њ, в результат≥ чого коеф≥ц≥Їнт зам≥щенн€ середньоњ зарплати середньою пенс≥Їю зменшивс€ (јвстр≥€, ‘≥нл€нд≥€, ‘ранц≥€, Ќ≥меччина, √рец≥€, ≤тал≥€, Ќ≥дерланди); зменшенн€ пер≥оду, прот€гом €кого довший терм≥н стажу передбачав зб≥льшенн€ бази майбутн≥х пенс≥йних виплат (јвстр≥€, ‘≥нл€нд≥€, ‘ранц≥€, ≤тал≥€, Ќ≥дерланди, ѕортугал≥€, ¬елика Ѕритан≥€); скороченн€ пенс≥йних прив≥лењв держслужбовц€м (‘≥нл€нд≥€, √рец≥€, ≤тал≥€, ѕортугал≥€).

як памТ€таЇмо, аналог≥чн≥ заходи в 2010Ц2012 роках застосовувались ≥ в ”крањн≥ (Ђпенс≥йна реформаї —ерг≥€ “≥г≥пка).

“а хоч €к н≥бито дивно це звучить, згадан≥ вище параметричн≥ заходи мають дуже мало сп≥льного з пенс≥йною реформою. ¬они лише тимчасово полегшують ситуац≥ю, але не вир≥шують проблеми по сут≥.

√оловна ж проблема в сам≥й систем≥, що загнала себе в глухий кут ≥ з цього кута ЂхапаЇ за ноги живихї. ѕерманентне п≥двищенн€ пенс≥йних витрат бу­ло зумовлене пол≥тико-еконо­м≥ч­­ною лог≥кою пенс≥йноњ системи, створеною наприк≥нц≥ ’≤’ Ц на початку ’’ стол≥тт€ в умовах активного розвитку ≥ндустр≥ального сусп≥льства й тод≥шньоњ п≥рам≥дальноњ демограф≥чноњ його структури.

јле ц≥ витрати стало неможливо проф≥нансувати за рахунок п≥двищенн€ ставки пенс≥йного збору, що с€гнула свого максимуму, €к ≥ р≥вень п≥дтримуючих трансферт≥в ≥з боку державного бюджету. ≤ в цьому глибинна суперечн≥сть Ђб≥смарк≥вськоњї сол≥дарноњ традиц≥йноњ пенс≥йноњ системи, фундаментальна проблема ст≥йкост≥ такого соц≥ального ≥нституту, €к пенс≥йна система.

ѕошук виходу з пенс≥йного кута

ѕошук виходу з глухого пенс≥йного кута мав своњм насл≥дком глибок≥ реформи пенс≥йних систем у крањнах ™вропи та св≥ту, першими з €ких були „ил≥ (1980) та Ўвейцар≥€ (1982).

—тало зрозум≥ло, що шл€хом виходу ≥з замкненого кола Ї запровадженн€ накопичувальних пенс≥йних систем (Ќ—) на баз≥ ≥ндив≥дуальних пенс≥йних рахунк≥в громад€н, кардинальне зменшенн€, а то й л≥кв≥дац≥€ в пенс≥йному забезпеченн≥ перерозпод≥льних елемент≥в сол≥дарноњ системи. —аме цей шл€х, €кий уже пройшли чи ще проход€ть крањни св≥ту, ≥ Ї пенс≥йною реформою.

ѕенс≥йна реформа спр€мована на радикальне посиленн€ звТ€зку м≥ж обс€гом сплачених внеск≥в до пенс≥йноњ системи та пенс≥йними правами людини. ¬она обмежуЇ роль державних сол≥дарних, розпод≥льчих систем ≥ п≥двищуЇ в≥дпов≥дальн≥сть самих прац≥вник≥в та роботодавц≥в, заохочуючи приватн≥ пенс≥йн≥ заощадженн€. Ќа зм≥ну обт€жливим сол≥дарним пенс≥йним системам приходили накопичувальн≥ системи, що ставали до того ж головним джерелом нац≥ональних ≥нвестиц≥й.

Ќова модель пенс≥йноњ системи

ѕоворотним пунктом в ≥стор≥њ розвитку пенс≥йного забезпеченн€ у св≥т≥ став 1994 р≥к, коли —в≥товий банк опубл≥кував св≥й знаменитий зв≥т Ђяк уникнути кризи поважного в≥ку: пол≥тика захисту людей поважного в≥ку ≥ спри€нн€ економ≥чному зростаннюї.

Ќа основ≥ узагальненн€ розвитку орган≥зованого пенс≥йного забезпеченн€ з моменту його виникненн€ та ходу пенс≥йних реформ у крањнах св≥ту в 1980Ц1994 роках було зроблено висновок, що питанн€ достойного пенс≥йного забезпеченн€ громад€н у межах традиц≥йноњ сол≥дарноњ пенс≥йноњ системи в принцип≥ не може бути вир≥шене.

як справжню альтернативу було запропоновано нову модель пенс≥йноњ системи, побудованоњ, €к зазначено у зв≥т≥, на трьох стовпах.

ѕерший Ц державна обо­вТ€зкова система соц≥альноњ безпеки громад€н, що функц≥онуЇ за рахунок загальнодержавних податк≥в або збор≥в (забезпечуЇ м≥н≥мальний р≥вень пенс≥й, персон≥ф≥кац≥њ пенс≥йних внеск≥в немаЇ). ¬ласне, це реформований аналог сол≥дарноњ системи.

ƒругий Ц система обо­вТ€зкових ≥ндив≥дуальних, персон≥ф≥кованих пенс≥йних накопичень прац≥вник≥в. ѕенс≥йн≥ внески в обовТ€зковому пор€дку сплачуютьс€ прац≥вниками (чи роботодавц€ми на користь прац≥вник≥в), накопичуютьс€ на њхн≥х рахунках, ≥нвестуютьс€ з метою збереженн€ ≥ примноженн€.

“рет≥й Ц система добров≥льних приватних пенс≥йних накопичень. ѕенс≥йн≥ внески з використанн€м системи податкових та ≥нших п≥льг добров≥льно сплачуютьс€ прац≥вниками чи роботодавц€ми на користь прац≥вник≥в до недержавних пенс≥йних фонд≥в, накопичуютьс€ на њхн≥х рахунках, ≥нвестуютьс€ (в акц≥њ, обл≥гац≥њ, нерухом≥сть, депозити тощо) з метою збереженн€ ≥ примноженн€.

«араз дл€ розвинених крањн св≥ту характерн≥ саме трир≥внев≥ ѕ—, де пенс≥онери отримують не одну, а щонайменше три пенс≥њ.  ожна крањна, зрештою, вибудовуЇ власну модель ѕ—. Ѕ≥льш≥сть Ївропейських держав знайшли розумний компром≥с м≥ж сол≥дарною та накопичувальною системами.

—в≥тов≥ активи накопичувальноњ ѕ—

ѕенс≥йна реформа, що знаменувала собою створенн€ накопичувальних ѕ— та перех≥д до трир≥вневих моделей, розпочалас€ не так давно. ќднак за досить короткий час розвиненим крањнам вдалос€ не т≥льки вир≥шити питанн€ достойного пенс≥йного забезпеченн€ громад€н, а й акумулювати величезн≥ довгостроков≥ ≥нвестиц≥йн≥ ресурси, €к≥ активно працюють на економ≥ки цих крањн.

—в≥тов≥ пенс≥йн≥ активи накопичувальних фонд≥в 16 найб≥льших ринк≥в св≥ту за останн≥ 10 рок≥в зб≥льшились майже вдвоЇ ≥ на к≥нець 2014-го склали $36,2 трлн. “ака г≥гантська цифра в≥дпов≥даЇ 83% сукупного ¬¬ѕ цих крањн. ѕальма першост≥ належить —Ўј: на к≥нець 2014 року обс€г пенс≥йних актив≥в у —получених Ўтатах становив $22 трлн. ƒо пТ€т≥рки л≥дер≥в також вход€ть ¬елика Ѕритан≥€ ($3,31 трлн), япон≥€ ($2,86 трлн), јвстрал≥€ ($1,68 трлн),  анада ($1,53 трлн). ” пТ€ти крањнах обс€ги пенс≥йних актив≥в перевищують валовий внутр≥шн≥й продукт. “ак, у Ќ≥дерландах сп≥вв≥дношенн€ пенс≥йних актив≥в ≥ ¬¬ѕ наприк≥нц≥ 2014 року ви€вилос€ найб≥льшим ≥ становило 165,5%. ” —Ўј воно дор≥внювало 127%, у Ўвейцар≥њ Ц 121,2%, у ¬елик≥й Ѕритан≥њ Ц 116,2%, в јвстрал≥њ Ц 113%.

—ьогодн≥ пенс≥йн≥ активи Ї не т≥льки реальним приватним багатством громад€н крањн, €к≥ провели пенс≥йн≥ реформи, й головним джерелом њхньоњ достойноњ пенс≥њ та забезпеченоњ старост≥, а й ключовим джерелом нац≥ональних ≥нвестиц≥й та т≥Їю Ђф≥нансовою подушкоюї, що тримаЇ економ≥ки у кризовий час.

”крањна: що робили ми

ѕерша оф≥ц≥йна згадка про пенс≥йну реформу в ”крањн≥ датована ”казом президента в≥д 13 кв≥тн€ 1998 року Ђѕро ос­нов­н≥ напр€мки реформуванн€ пенс≥йного забезпеченн€ в ”крањн≥ї. —аме там уперше було визнано, що в межах монопол≥њ державноњ сол≥дарноњ системи вир≥шити питанн€ достойного пенс≥йного забезпеченн€ громад€н неможливо, й поставлено завданн€ переходу до трир≥вневоњ ѕ—.

‘ормальне запровадженн€ в ”крањн≥ за досв≥дом ≥нших крањн трир≥вневоњ пенс≥йноњ системи було зд≥йснено у 2004 роц≥, це був перший етап пенс≥йноњ реформи й великий крок уперед. “а з часом пенс≥йна реформа перетворилас€ напрофанац≥ю: зм≥ни першого р≥вн€ звелис€ до п≥двищенн€ пенс≥йного в≥ку та закручуванн€ гайок. ƒругий р≥вень Ц загаль­нообовТ€зкову накопичувальну систему Ц планувалос€ ввести ще в 2007 роц≥, пот≥м у 2009-му, в 2011-му, але так ≥ не введено понин≥. “рет≥й р≥вень без п≥дтримки держави та в≥дсутност≥ другого р≥вн€ розвивавс€ дуже пов≥льно.

як ≥ в ≥нших сферах сусп≥льного житт€, в пенс≥йному забезпеченн≥ були звол≥канн€ та саботаж запровадженн€ нових п≥дход≥в, тому за час другого етапу Ђреформиї у 2004Ц2014 роках пенс≥йна ситуац≥€ лише пог≥ршилас€.

Ќе втратити шансу

Ќаприк≥нц≥ кв≥тн€ ур€д вн≥с на розгл€д парламенту проект закону, прийн€тт€м €кого маЇ бути запроваджено обовТ€зкову накопичувальну пенс≥йну систему (другий р≥вень) та Їдин≥ дл€ вс≥х громад€н принципи нарахуванн€ пенс≥й. Ќайближчим часом проект буде розгл€нутий парламентом. ÷е трет€ спроба кардинально зм≥нити украњнську ѕ—, спробуЇмо оц≥нити њњ.

як стверджують автори, метою проекту Ї Ђстворенн€ справедливоњ системи пенс≥йного забезпеченн€ шл€хом переходу на Їдиний принцип нарахуванн€ пенс≥йї. ƒл€ цього передбачаЇтьс€ скасуванн€ спец≥альних пенс≥й державним службовц€м, прац≥вникам орган≥в м≥сцевого самовр€дуванн€, податк≥вц€м, митникам, прокурорам, судд€м, науковим ≥ науково-техн≥чним прац≥вникам та ≥ншим категор≥€м. “епер њхн≥ пенс≥њ будуть призначатис€ на загальних п≥дставах за нормами Їдиного закону, що, власне, й мало б бути зроблено. ќдночасно дл€ цих та де€ких ≥нших категор≥й прац≥вник≥в передбачаЇтьс€ запровадити накопичувальн≥ профес≥йн≥ пенс≥йн≥ програми, €к≥ з 1 с≥чн€ 2016 року започаткують перший етап введенн€ Ќ—.

” законопроект≥ пропонуЇтьс€ також зв≥льнити сол≥дарну систему в≥д невластивих дл€ нењ виплат шл€хом перекладенн€ на державний бюджет ф≥нансуванн€ доплат до м≥н≥мального розм≥ру пенс≥й, дострокових пенс≥й за в≥ком за вислугу рок≥в, доплат, зумовлених ≥снуванн€м п≥льгових пенс≥й тим, кому вони вже нарахован≥. “акий крок бачитьс€ правильним з огл€ду на те, що ц≥ витрати мають не Ђпенс≥йнийї, а Ђбюджетнийї характер. –озмови з цього приводу велис€ щонайменше 10 рок≥в, ≥ от нарешт≥ бачимо д≥њ.

√оловне положенн€ проекту Ц запровадженн€ ≥з 1 с≥чн€ 2017 року другого р≥вн€ Ц обовТ€зковоњ накопичувальноњ системи пенс≥йного забезпеченн€. …ого учасниками будуть особи в≥ком до 35 рок≥в. ¬одночас надаЇтьс€ право люд€м в≥ком до 55 рок≥в на добров≥льну участь у накопичувальн≥й систем≥.

”часть у Ќ— активних працюючих украњнських громад€н зб≥льшуЇ њхню зац≥кавлен≥сть у створенн≥ особистих пенс≥йних накопичень, €к≥ Ї њхньою власн≥стю ≥з правом успадкуванн€, створюЇ додаткову мотивац≥ю до оф≥ц≥йного працевлаштуванн€ та легал≥зац≥њ доход≥в. «апровадженн€ накопичувальноњ системи може стати одним ≥з ключових заход≥в, €кий здатен не т≥льки посилити соц≥альний захист громад€н, а й вивести крањну на новий р≥вень економ≥чного розвитку, оздоровити ф≥нансову ситуац≥ю, дати поштовх до економ≥чного п≥дйому. ” крањни зТ€вл€тьс€ внутр≥шн≥ довгостроков≥ ≥нвестиц≥йн≥ ресурси, акумульован≥ Ќ—, €к≥ можна розумно використати на розвиток економ≥чноњ та соц≥альноњ ≥нфраструктури, реального сектору економ≥ки та виходу ≥з кризи.

«апровадженн€ другого р≥вн€ пенс≥йноњ системи обТЇк­тивно п≥дштовхне розвиток третього р≥вн€ Ц недержавного пенс≥йного забезпеченн€, добров≥льного створенн€ власноњ пенс≥њ, а також посилить ≥нтерес громад€н до ≥нструмент≥в фондового ринку, що дозволить переор≥Їнтувати частину кошт≥в з≥ споживчого ринку на фондовий, звТ€же надлишкову грошову масу, що перебуваЇ в об≥гу, спри€тиме подоланню ≥нфл€ц≥њ та ф≥нансов≥й стаб≥льност≥.
«агалом запровадженн€ Ќ— матиме потужний мультипл≥кац≥йний вплив на соц≥ально-економ≥чну ситуац≥ю в крањн≥, бо Ї важливим фактором ф≥нансовоњ та соц≥альноњ стаб≥льност≥, €кий формуЇ умови су­сп≥льноњ Їдност≥ та громад€нськоњ злагоди м≥ж њњ учасниками, б≥знесом ≥ державою.

—аме так було в ѕольщ≥, де проведенн€ пенс≥йноњ реформи та запровадженн€ Ќ— стали ключовими факторами економ≥чного зростанн€, що дозволило пол€кам на в≥дм≥ну в≥д нас безбол≥сно пройти св≥тову кризу 2008Ц2010 рок≥в, будувати сьогодн≥ усп≥шну економ≥ку ≥ крањну.

ѕенс≥йна реформа в крањнах ™вропи ≥ св≥ту в 1980Ц1990-х роках кардинально вплинула на соц≥ально-економ≥чне житт€ њхн≥х громад€н ≥ загалом силь­­но зм≥нила св≥т.
”крањна сьогодн≥ на самому початку цих зм≥н.

¬≥кно можливостей в≥дкрито.

¬ажливо сьогодн≥ не втратити шанс, не поховати справу в розмовах та попул≥зм≥.

јвтор: ¬≥тал≥й ћельничук
ƒжерело: “иждень.ua





¬≥ртуальна консультац≥€
 ¬аше ≥м'€


¬аш Email


¬аше питанн€

 
ƒокумент:   Ќадрукувати    ¬гору   

©  ≥нто. ≤нвестиц≥њ ≥ ц≥нн≥ папери в ”крањн≥
ѕов≥домленн€ ≥ застереженн€
”крањна,  ињв - 04070,
вул. —агайдачного, 25-Ѕ, 3 поверх
“ел.: (044) 246-7350, 246-7434
‘акс: (044) 235-5875

© –озроблено NewAgeLab, 2003.
ЌовиниЌакопичувальне пенс≥йне забезпеченн€ёридичним особамѕриватним особам—оц≥альний стандартЌѕ‘ у «ћ≤ онтакти¬аше ставленн€ до Ќѕ‘ (анкета)¬≥ртуальна консультац≥€Ѕанери на головн≥й

Rambler's Top100